Pearl Jam — американський рок-гурт з Сієтла, Вашингтон, заснований в 1990 році. Входить до «великої четвірки гранджу» разом з гуртами Alice in Chains, Soundgarden та Nirvana.
Історія гурту
Заснування і перші роки (1984—1990) Стоун Ґоссард і Джеф Амент були учасниками новаторського гранж-гурту Green River в середині 1980-х років. Green River гастролювали та записувалися з помірним успіхом, але гурт був розформований в кінці 1987 року у зв'язку зі стилістичними поділами між парою та колегами по гурту Марком Армом і Стівом Тернером. Наприкінці 1987 року Ґоссард і Амент почали грати з вокалістом Malfunkshun Ендрю Вудом, зрештою створивши гурт Mother Love Bone. В 1988—1989 роках гурт випустив декілька демозаписів та активно гастролював, звернувши на себе увагу лейбла PolyGram, який підписав контракт з гуртом на початку 1989 року. В березні 1990 року Ендрю Вуд вмер від передозування героїну і гурт розпався. Дебютний альбом Mother Love Bone Apple все одно вийшов в липні 1990 року.
Амент і Госсард були морально спустошені після смерті Вуда. Госсард провів багато часу за написанням матеріалу, що вийшов дуже похмурим. Через кілька місяців він став грати з місцевим гітаристом Майком Маккріді, який раніше виступав в Shadow. Маккріді запропонував Госсарду возз'єднатися з Аментом. Попрактикувавшись деякий час, хлопці записали демо з п'яти пісень і розіслали його в пошуках ударника і вокаліста. Вони дали демо колишньому ударнику Red Hot Chili Peppers Джеку Айронсу, який повинен був передати його кожному, хто, на його думку, міг би зайняти місце вокаліста. Айронс відмовився від пропозиції грати в гурті, але віддав демо своєму приятелеві з Сан-Дієго Едді Веддеру, разом з яким він грав у баскетбол. Веддер працював на бензоколонці та час від часу співав з гуртом Bad Radio. Після прослуховування касети у нього з'явилося кілька ідей для тексту. Веддер записав вокал для трьох композицій («Alive», «Once» і «Footsteps»), які він пізніше описав як мініопера під назвою Momma-Son. Потім Веддер відправив демо-касету разом із записами свого вокалу Аменту і Ґоссарду, які були настільки вражені, що тут же покликали його до себе в Сієтл на прослуховування. Через тиждень Веддер приєднався до колективу.
Першим спільним проєктом музикантів став триб'ют-альбом Temple of the Dog, записаний разом з Крісом Корнеллом та Меттом Кемероном з Soundgarden, та присвячений загиблому Ендрю Вуду. Платівка була записана 1990 року та вийшла в кінці року на лейблі A&M Records. З приходом Дейва Крузена на місце барабанщика, новостворений гурт став міркувати над назвою. Музиканти зупинили свій вибір на Mookie Blaylock, на честь відомого баскетболіста. Гурт відіграв свій перший концерт в Off Ramp Café в Сіетлі 22 жовтня 1990 року, а після підписання контракту з Epic Records і був перейменований в Pearl Jam. У своїх ранніх рекламних інтерв'ю Веддер казав, що «Pearl Jam» — це відсилання до його прабабусі Перл, часто готувала за особливим рецептом джем з пейота. Але в інтерв'ю журналу Rolling Stone у 2006 році, Веддер зізнався що це історія була «повна нісенітниця», навіть якщо він і мав прабабусю на ім'я Перл. Амент і МакКріді пояснили що слово «pearl» () запропонував Амент, а остаточна назва «Pearl Jam» прийшла до гурту після відвідування музикантами концерту Ніла Янга, під час якого він імпровізуючи розтягував свої пісні до 15-20 хвилин.
Ten (1991—1992)
В березні 1991 року Pearl Jam повернулися на студію London Bridge Studio в Сієтлі для запису свого дебютного альбому Ten. В травні Крузен покидає гурт через проблеми з алкоголізмом. На його місце тимчасово приходить Метт Чемберлен, який раніше грав в Edie Brickell & New Bohemians. Після кількох виступів і зйомок кліпу на пісню «Alive», Чемберлен пішов з гурту та став працювати на телешоу Saturday Night Live. Його замінив Дейв Абруццезе, з яким Чемберлен грав раніше в Техасі.
Виданий в серпні 1991 року, Ten складався з 11 композицій, основними темами яких були депресія, суїцид, самотність і вбивства. У музичному плані Ten був схожий на класичний рок, скомбінований з гармонійною лірикою та арена-роком. Альбом спочатку продавався досить погано, але після шаленого успіху платівки Nevermind Nirvana, інтерес до всього сіетлського неймовірно зріс. В другій половині 1992 року Ten став «золотим» в США, досягши другого рядку в чарті Billboard 200. Також гурт видав три сингли «Alive», «Even Flow» і «Jeremy»; остання пісня була заснована на реальній історії про учня коледжу, що застрелився на очах в однокласників. Ten тримався в чарті Billboard понад двох років, в результаті ставши 13 разів «платиновим».
Після успіху Ten Pearl Jam стали ключовим гуртом сіетлської гранж-сцени, разом з Alice in Chains, Nirvana і Soundgarden. Попри успіх дебютного альбому, його сильно критикувала преса; крім того, Pearl Jam зневажав Курт Кобейн, через спрямованість їхньої творчості виключно на комерційний успіх. Так само Кобейн оскаржував приналежність Ten до альтернативного року. Пізніше фронтмен Nirvana помирився з Веддером та продовжував підтримувати дружні відносини аж до своєї смерті в 1994 році.
В 1992 році Pearl Jam вперше виступили на телебаченні на Saturday Night Live і MTV Unplugged. Гурт грав на літньому турі Lollapalooza з Red Hot Chili Peppers, Soundgarden і Ministry. Також гурт записав для саундтрека до фільму Кемерона Кроу «Одинаки» дві пісні «State of Love and Trust» і «Breath». Амент, Ґоссард і Веддер знялися в цьому фільмі.
Vs. і Vitalogy (1993—1995) В 1993 році Pearl Jam отримали чотири нагороди MTV Video Music Award за кліп «Jeremy». Водночас гурт, попри тиск лейбла, відмовився знімати кліп на пісню «Black». Після цього інциденту гурт став постійно відмовлятися від зйомок музичних відео, що приносили б значний прибуток. Веддер вважав, що кліпи призводять до неправильної інтерпретації текстів пісень.
Pearl Jam повернулися в студію в 1993 році, маючи намір утримати комерційний успіх. Другий альбом Vs., виданий 19 жовтня 1993 року, був розпроданий в кількості 950 378 примірників за перший тиждень. З Vs. були випущені сингли «Go», «Daughter», «Animal», і «Dissident».
Через конфлікт з фірмою Ticketmaster через завищені ціни на квитки та подальший судовий розгляд, гурт на знак протесту скасовує літній тур. Після того як міністерство юстиції відмовилося розглядати справу, Pearl Jam продовжили бойкотувати Ticketmaster, ігноруючи договори з компанією.
За час туру на підтримку Vs. Pearl Jam написали велику частину пісень для свого наступного альбому Vitalogy, який був записаний в перерві між турами. Після запису альбому з гурту був звільнений барабанщик Дейв Абруццезе. Його відхід з Pearl Jam став результатом серйозних розбіжностей з іншими учасниками: зокрема, Дейв відмовився підтримати бойкот Ticketmaster. На місце ударника прийшов Джек Айронс, колишній барабанщик Red Hot Chili Peppers і близький друг Веддера, який свого часу порекомендував вокаліста Аменту та Ґоссарду. Vitalogy вийшов 22 листопада 1994 року на вінілі, і через два тижні в касетному і CD-форматі. За перший тиждень було продано 877 000 примірників альбому. Пісня «Spin the Black Circle» отримала «Греммі» в 1996 році в номінації for «Найкраще виконання в стилі хард-рок». Після релізу гурт продовжив бойкот Ticketmaster.
В 1995 році Pearl Jam спільно з канадським музикантом Нілом Янгом вирушили в європейський тур і відзначились на його альбомі Mirrorball. Диск був записаний в сіетлської Bad Animals Studio за чотири сесійні дні — 26 і 27 січня, а також 7 і 10 лютого. Спочатку Янг приніс лише дві пісні, а інші були написані за час сесій. Продюсером і клавішником виступив Брендан О'Браєн, який раніше вже працював з Pearl Jam. Всього було записано 13 пісень, з них 10 написано Янгом, дві Веддером та ще одна — спільно. До альбому увійшли одинадцять пісень, на одній («Peace and Love») Веддер виступає як вокаліст, на інших — бек-вокал. Дві композиції Веддера, що не увійшли до альбому, пізніше вийшли на мініальбомі Merkin Ball, який додавався бонусом до подарункового видання Mirrorball. Альбом досяг четвертого рядку в британському і п'ятого — в американському хіт-параді.
No Code і Yield (1996—1999) Після туру на підтримку Vitalogy гурт знову повертається в студію для запису нового альбому No Code, який на думку Веддера був дуже перспективним. Виданий в 1996 році No Code ознаменував деякий відхід від звучання Ten, поєднуючи в собі експериментальні балади та галасливий гаражний рок. Альбом дебютував на першому рядку в чарті Billboard, але швидко опустився вниз. З No Code вийшли сингли «Who You Are», «Hail, Hail» і «Off He Goes». Як і після виходу Vitalogy, тур на підтримку No Code був досить коротким через бойкот Ticketmaster. Восени 1996 року почався європейський «No Code European tour».
В 1997 році, завершивши турне, Pearl Jam повертаються в студію для запису свого п'ятого альбому під назвою Yield, який вийшов в лютому 1998 року. За звучанням альбом був ближче до раннього звучанню гурту. Yield дебютував на другому місці в чарті Billboard, але подібно No Code не протримався на цій позиції довго. До альбому була випущено всього два сингли «Given to Fly» і «Wishlist». Вперше з 1992 року гурту випустив кліп на пісню «Do the Evolution», знятий за участю Тодда Макфарлана. Також був знятий документальний фільм про процес запису Yield, Single Video Theory.
У квітні 1998 року Pearl Jam знову змінює барабанщика. Джек Айронс покинув гурт через невдоволення гастрольним туром і був замінений Меттом Кемероном з Soundgarden, незабаром ставши постійним учасником гурту. В 1998 році Pearl Jam проводять повномасштабний Yield Tour в Північній Америці, бо судовий позов проти Ticketmaster був відхилений і гурт знову став співпрацювати з компанією. Літній тур виявився дуже успішним, і після нього гурт видає концертний альбом Live on Two Legs. У тому ж році Pearl Jam записують кавер на «Last Kiss», відому баладу 60-х років Френка Вільсона. Пісня записувалася до Різдва спеціально для фан-клубу гурту. Через рік кавер отримав ротацію на радіо. На численні прохання, пісня вийшла як сингл у 1999 році, зайнявши друге місце в чарті Billboard, а всі виручені кошти пішли на допомогу постраждалим в Косовській війні. Пісня також була включена в благодійний збірник No Boundaries: A Benefit for the Kosovar Refugees.
Binaural (2000—2001) Після повномасштабного туру на підтримку Yield, гурт бере невелику перерву, по закінченню якої наприкінці 1999 року музиканти приступають до запису нового альбому. 16 травня 2000 року Pearl Jam випускають шостий студійний альбом Binaural. Цей реліз став дебютною роботою в складі гурту для ударника Метта Кемерона. Назва є відсиланням до техніки бінауральних записів, яка була використана на кількох треках продюсером Чадом Блеком. Binaural був першим альбомом з часів дебютної платівки гурту, записаним без участі продюсера Брендана О'Браяна, оскільки той був задіяний в ремікшуванні деяких пісень. Госсард зазначив що «гурт готовий до змін». Джон Перелес з Rolling Stone зауважив: «Альбом демонструє готовність гурту експериментувати». У плані лірики альбом вийшов більш похмурим, аніж попередній Yield. З Binaural було випущено два сингли, «Nothing as It Seems» (одна з пісень з бінауральним записом) і «Light Years». Альбом розійшовся в кількості понад 700 000 примірників, ставши першою студійною роботою Pearl Jam, що не отримала статусу платинового.
Pearl Jam вирішили кожен виступ з Binaural Tour записувати професійно. Це було обумовлено бажанням фанатів мати власну копію шоу і розквітом бутлегерства. На той момент накопичилося досить велика кількість аматорських записів виступів і тому ці офіційні бутлеги Pearl Jam були спробою створити якісну продукцію для фанатів, більш доступну за ціною. Гурт спочатку збирався видавати записи тільки для членів фан-клубу, але контракт з лейблом завадив цьому. Pearl Jam стали випускати всі ці альбоми в музичних магазинах та для фан-клубу. Всього з 2000 по 2001 роки було випущено 72 концертних альбоми, два з яких потрапили в чарт Billboard.