О́стрів Ба́терст () — острів у Північному Льдовитому океані в складі Канадського Арктичного архіпелагу і частини островів Королеви Єлизавети. Тринадцятий за розмірами острів у Канаді і п'ятдесят четвертий у світі.

Має площу 16 042 км² і належить нунавутам Канади. Найвища точка на острові — гора Стокс () заввишки 412 м над рівнем моря.

Перші мешканці острова з'явилися тут 1000 років тому, і це були предки сучасних приморських індіанців та народу інуктітут. У 1819 році на острів прибув англієць Вільям Паррі: він став першим європейцем-дослідником, що висадився на острів Батерст, названий на честь британського державного діяча Генрі Батерста.

На території острова знаходиться народна природна резервація Палар Бер Пас () .

Природа Острів Батерст, розташований у серці Канадського Арктичного архіпелагу в складі островів Королеви Єлизавети, лежить в одному з найсуворіших регіонів нашої планети. Клімат острова визначається екстремальним холодом та мізерною кількістю опадів (менше ніж 130 мм на рік), через що більша частина території належить до арктичної полярної пустелі. Середня температура січня тут становить від −32 до −35 °C, а в найтеплішому місяці, липні, повітря рідко прогрівається вище +5 °C. Рельєф острова переважно низовинний, сформований давніми льодовиками та осадовими породами — вапняками, пісковиками й доломітами. Найвищою точкою є гора Стоукс у хребті Стоукс, що піднімається на 412 м над рівнем моря.

Попри суворі кліматичні умови, Батерст є справжньою екологічною перлиною Високої Арктики. Вивітрювання осадових порід створює сприятливіші ґрунтові умови, ніж на багатьох сусідніх островах. Коротке арктичне літо дає життя тундровій рослинності: тут переважають щільні килими з мохів, лишайників, осоки, верби полярної та ломикаменя супротивнолистого. Останній — яскрава фіолетова квітка — розпускається одним із перших і слугує офіційним квітковим символом території Нунавут.

Для захисту цієї крихкої екосистеми на Батерсті створено природоохоронні об'єкти: Національний заповідник дикої природи «Полярний ведмежий прохід» на півдні та Національний парк Каусуїттук, заснований у 2015 році в північній частині островаParks Canada — Qausuittuq National Park (Nature and Science)The Canadian Encyclopedia — Qausuittuq National Park.

Справжнім осередком біорізноманіття є «Полярний ведмежий прохід» (Polar Bear Pass / Нануїт Ітіллінга) — розлога заболочена низовина, яка має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення (Рамсарського об'єкта). Ця територія виступає життєдайним оазисом серед сухої полярної пустелі. Свою назву ведмежий прохід отримав через білих ведмедів, які регулярно мігрують цією долиною між берегами острова у пошуках здобичі. Крім ссавців, на острові гніздяться або зупиняються під час міграцій понад 50 видів птахів, зокрема сови полярні, гуски білі, пухівки та різноманітні кулики.

Фауна Батерста дивовижно багата для таких високих широт. Острів також слугує ключовим середовищем проживання для рідкісного карибу Пірі (Rangifer tarandus pearyi) — вразливого підвиду оленя північного, а також для стійких популяцій вівцебиків, арктичних вовків, песців і лемінгів.

Примітки

Література Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7 Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с. Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7 Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X Решетило О. Зоогеографія: Навч. посібник. — Львів. : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. — 232. с. — ISBN 978-966-613-977-4 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Anglin, Carolyn Diane, and John Christopher Harrison. Mineral and Energy Resource Assessment of Bathurst Island Area, Nunavut Parts of NTS 68G, 68H, 69B and 79A. [Ottawa]: Geological Survey of Canada, 1999. Blake, Weston. Preliminary Account of the Glacial History of Bathurst Island, Arctic Archipelago. Ottawa: Department of Mines and Technical Surveys, 1964. Danks, H. V. Arthropods of Polar Bear Pass, Bathurst Island, Arctic Canada. Syllogeus, no. 25. Ottawa: National Museum of Natural Sciences, National Museums of Canada, 1980. Freeman, Milton M. R., and Linda M. Hackman. Bathurst Island NWT A Test Case of Canada's Northern Policy. Canadian Public Policy, Vol.1,No.3, Summer. 1975. Givelet, N, F Roos-Barraclough, M E Goodsite, and W Shotyk. 2003. "A 6,000-Years Record of Atmospheric Mercury Accumulation in the High Arctic from Peat Deposits on Bathurst Island, Nunavut, Canada". Journal De Physique. IV, Colloque : JP. 107: 545. Hueber, F. M. Early Devonian Plants from Bathurst Island, District of Franklin. Ottawa: Energy, Mines and Resources Canada, 1971. Kerr, J. William. Geology of Bathurst Island Group and Byam Martin Island, Arctic Canada (Operation Bathurst Island). Ottawa: Dept. of Energy, Mines and Resources, 1974. F.F. Slaney & Company. Peary Caribou and Muskoxen and Panarctic's Seismic Operations on Bathurst Island, N.W.T. 1974. Vancouver: F.F. Slaney & Co. Ltd, 1975. Taylor, William Ewart, and Robert McGhee. Deblicquy, a Thule Culture Site on Bathurst Island, N.W.T., Canada. Mercury series. Ottawa: National Museums of Canada, 1981.

Посилання Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021 Environment and Climate Change Canada — Nanuit Itillinga (Polar Bear Pass) National Wildlife Area Parks Canada — Qausuittuq National Park (Nature and Science) The Canadian Encyclopedia — Qausuittuq National Park