Гео́ргій Гео́ргійович Ше́вель (, Харків — , Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний і державний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 3—10-го скликань. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в 1949—1952 р. Член ЦК КПУ в 1952—1981 р.

Життєпис Народився в родині робітника. У вересні 1937 — жовтні 1941 року — студент філологічного факультету Харківського державного університету імені Горького.

У 1941 закінчив Харківський університет і почав працювати інструктором у відділі пропаганди і агітації Харківського міського комітету комсомолу.

У 1941 році — секретар комітету ЛКСМУ Харківського турбогенераторного заводу імені Кірова. У 1941—1943 роках — секретар комітету ВЛКСМ Новосибірського турбогенераторного заводу РРФСР.

У 1943 році — на курсах ЦК ЛКСМУ з підготовки комсомольських працівників для фронтових з'єднань та партизанських загонів, у відділі ЦК ЛКСМУ. Учасник Другої світової війни, з жовтня 1943 по 1944 рік на комсомольській роботі в партизанських з'єднаннях Української РСР.

У 1944 — серпні 1946 року — в апараті ЦК ЛКСМУ; 2-й секретар Львівського обласного комітету ЛКСМУ.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У серпні — грудні 1946 року — 1-й секретар Львівського обласного комітету ЛКСМУ.

У грудні 1946 (затв. у січні 1947) — 10 жовтня 1947 року — секретар ЦК ЛКСМУ з пропаганди і агітації. 10 жовтня 1947 — жовтень 1948 року — 3-й секретар ЦК ЛКСМУ. У жовтні 1948 — лютому 1950 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У лютому 1950 — березні 1955 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У 1954 — 7 лютого 1961 року — 2-й секретар Київського міського комітету КПУ.

4 лютого 1961 — 20 липня 1961 року — секретар Київського обласного комітету КПУ з питань агітації та пропаганди.

У червні 1961 — грудні 1962 року — завідувач відділу пропаганди й агітації ЦК КПУ. У грудні 1962 (затв. у січні 1963) — травні 1963 року — завідувач ідеологічного відділу по промисловості ЦК КПУ. У травні 1963 — 1965 року — завідувач ідеологічного відділу ЦК КПУ. У 1965—1970 роках — завідувач відділу пропаганди й агітації ЦК КПУ.

Від 5 серпня 1970 року до 18 листопада 1980 року — міністр закордонних справ УРСР. Очолював делегації УРСР в ООН.

З 1980 року — на пенсії в Києві.

2005 року у Центральному державному архіві громадських об'єднань України відбулась презентація книги «Георгій Шевель — міністр, патріот, людина». У ній вміщено спогади колег, вихованців Георгія Георгійовича. Серед авторів спогадів також академік Петро Тронько, колишні міністри закордонних справ — Геннадій Удовенко й Анатолій Зленко.

Нагороди орден Леніна (28.10.1948) орден Вітчизняної війни І ступеня (1965) орден Вітчизняної війни ІІ ступеня три ордени Трудового Червоного Прапора (1960, 22.02.1967, 1971) орден Дружби народів (1976) орден «Знак Пошани» (23.01.1948) медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (8.05.1969)

Література Д. В. Табачник. Шевель Георгій Георгійович //

 — С. 386. Посилання Шевель Георгій Георгійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.317-318