Васи́ль Іллі́ч Ли́ткін (, ; *, село Тентюково, неподалік Усть-Сисольська, Російська імперія — †27 серпня 1981, Москва, СРСР) — комі поет, мовознавець-угрознавець, доктор філологічних наук (1947). Один із засновників комі літературознавства. Академік Фінської АН (1969).
Біографія
Ілля Василєй народився 15 (27) грудня 1895 у селі Тентюково неподалік Сиктивкара у селянській родині.
У 1925 році скінчив навчання у Московському університеті (МДУ), вчився в аспірантурі з лінгвістики в Інституті народів Сходу в Москві. Потому числився доцентом з фіно-угристики в МДУ.
У 1927 році екстерном здав іспит з фіно-угорської філології до Будапештського університету.
У 1930-ті рр. (як і в подальшому) бере активну участь у виробленні літературної норми комі мови, пише низку лінгвістичних досліджень (як загального, так і предметного плану). У зв'язку з національними гоніннями в 1930-х рр. у СРСР В. І. Литкіну довелося «згорнути» ряд досліджень і напрямків наукової діяльності, в тому числі переведення комі абетки на латинку.
У 1947 отримав звання доктора філологічних наук, з 1969 року — академік Фінської АН.
Впродовж життя активно займався науковою і педагогічною, літературною і перекладацькою діяльністю.
В. І. Литкін помер 27 серпня 1981 року в Москві, похований в Сиктивкарі.
Творчість
Василь Литкін розпочав писати вірші ще в Російській імперії, але більшою мірою розгорнув літературну діяльність вже наприкінці 1920-х.
Перші твори (вірші) опублікував 1918. Литкін — автор поем, оповідань, віршованих казок і віршів для дітей комі мовою. Твори 1920 — поч. 30-х рр. проникнуті ліризмом, патріотичними комі почуттями.
Найзначніший твір у літературній творчості В. Литкіна відноситься до цього періоду — поема «Йдуть» (, 1927), розповідає про події Визвольної комі війни 1918-20.
У повоєнний час В.Литкін зосереджується на науковій діяльності — його дослідження присвячені давньопермській писемності, історичному розвитку комі народу та його мови, живим говіркам сучасної комі мови тощо.
Комі мовою Литкін переклав деякі вірші російських та угорських поетів Пушкіна, Тютчева, Петефі, Маяковського, Чуковського, Бєдного.
Бібліографія
Коми грамматика, ч. 1, ЦИЗ, 1925, ч. 2, ЦИЗ, 1929 окремі вірші // Коми гижысьясь, Сыктывкар, 1926 Мунöны (Идут), Поэма, Сыктывкар, 1927 Кывбурьяс, Сыктывкар, 1929 Материалы по коми грамматике, ЦИЗ, 1929 Очерк коми диалектов // Записки об-ва изучения Коми края, том V, 1930 окремі вірші та статті в журн. «Ордым» і газ. «Югыд туй» за 1926—31 рр. Древнепермский язык, М., 1952 Шонди петігöн, Сыктывкар, 1959 Коми-язьвинский диалект, М., 1961 Исторический вокализм пермских языков, М., 1964
Див. також Спілка визволення фінських народностей
Джерела, посилання і література Про В. І. Литкіна та його поезії в оригіналі та в російському перекладі на foto11.com, приватному проекті Віталія Сергієвського Мікушев К. А. В. І. Литкін у БСЭ (Великій Радянській Енциклопедії) В. І. Литкін у Літературній Енциклопедії В. И. Лыткин і Д. А. Тимушев Краткий очерк грамматики коми языка * Лыткин В. И. // Коми советские писатели, Сыктывкар, 1968 Коми ученый и писатель В. И. Лыткин. К 75-летию со дня рождения, Сыктывкар, 1970