Уругвай — південноамериканська країна, що знаходиться на південному сході континенту . Загальна площа країни 176 215 км² (91-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 175 015 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1,2 тис. км². Площа країни трохи більша за ¼ площі України.
Етимологія Офіційна назва — Східна Республіка Уругвай, Уругвай (). Назва країни походить від назви річки Уругвай на схід від берегів якої вона лежить. Гідронім Уругвай сам по собі може походити від слова «уругуа», що мовою гуарані означає молюск, та «і» — вода, тобто «ріка молюсків». Інше можливе пояснення назви річки — від трьох слів мовою гуарані: «уру» — вид птахів, які жили на березі річки, «гуа» — перейти з, «і» — вода. Держава Уругвай була утворена 1828 року в межах іспанської південноамериканської провінції Сісплатина, назва перекладається як «Та, що за річкою Ла-Плата». Провінція входила до складу генерал-губернаторства Ла-Плата і до 1815 року носила назву Східний Берег ().
Історія дослідження території
Географічне положення
Уругвай — південноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Бразилією (спільний кордон — 1050 км), на заході — з Аргентиною (541 км). Загальна довжина державного кордону — 1591 км. Уругвай на півдні омивається водами естуарію Ла-Плата, на південному сході — безпосередньо водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 660 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
Час в Уругваї: UTC-3 (-5 годин різниці часу з Києвом).
Геологія
Сейсмічність
Рельєф
Середні висоти — 109 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Серро-Катедрал (514 м). Територія країни є переважно рівнинною з пагорбами та нечисленними узвишшями.
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Уругваю лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси з антициклонічною погодою, взимку — помірні з циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Рівномірний сезонний розподіл випадіння атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. Середні температури січня 20-24 °C, липня 10-12 °C. За рік випадає 1000—1200 мм опадів, переважно у червні-вересні.
Уругвай є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Прибережні низовини мають родючі ґрунти.
Рослинність
¾ території країни є вкрито зеленими травами пампи, ідеальною для вирощування худоби.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Патагонсько-Пампаської провінції Патагонсько-Андійської підобласті Неотропічної області.
Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні холодні штормові вітри памперо з Аргентини; посухи, повіді.
Природні ресурси
Мінеральні ресурси
Надра Уругваю не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.
Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 139 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2380 км² зрошуваних земель.
Земельні ресурси Земельні ресурси Уругваю (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 87,2 %, орні землі — 10,1 %, багаторічні насадження — 0,2 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 76,9 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,2 %; інше — 2,6 %.
Охорона природи
Серед екологічних проблем варто відзначити: забруднення вод відходами м'ясо-консервної промисловості; низький менеджмент сміттєзвалищ.
Уругвай є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Мадридського протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику, Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Конвенції з міжнародного морського права, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Міжнародної конвенції по запобігання забрудненню з суден (MARPOL), Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів, Конвенції з охорони морських живих ресурсів.
Ландшафти і фізико-географічне районування На території країни під впливом субтропічного клімату та особливостей рельєфу сформувались субтропічні лісостепові і саванові типи ландшафтів, представлені 4 групами ландшафтів: 1 — низинні алювіальні (річкові й приморські); 2 — височинні пластові й моноклинальні рівнини на мезозойських і палеозойських пухких відкладах; 3 — височинні цокольні рівнини на кристалічних породах докембрійських щитів; 4 — височинні лавові плато.
За фізико-географічним районуванням світу північ Уругваю належить до Бразильської плоскогірної фізико-географічної країни, а інші регіони — до Ла-Платської низовинної фізико-географічної країни.
Бразильська плоскогірна фізико-географічна країна у межах Уругваю представлена Східною височинною областю. Область розташована на північному сході країни і слугує перехідною зоною до бразильських нагір'їв. Рельєф складається з горбистих хребтів 200—500 м заввишки, місцевість розчленована численними долинами річок. Клімат помірно теплий, кількість опадів від 1200 до 1400 мм/рік. Ґрунти представлені червоноземами та кам'янистими ґрунтами. Рослинність досить різноманітна — трав'янисті савани чергуються із чагарниками, лісовими масивами і пальмовими гаями.
З огляду на природні умови та ландшафтну структуру, іншу частину території Уругваю, що належить до Ла-Платської низовинної фізико-географічної країни, можна поділити на 3 фізико-географічні області: Центральна височинна область (займає центральну частину країни, між річкою Ріо-Негро та приатлантичними районами; рельєф: хвилясті плато й височини, розчленовані річковими долинами, висоти 200—400 м; клімат більш континентальніший, з більшими амплітудами температур і меншими опадами (близько 1100—1200 мм/рік; ґрунти родючі червоно-бурі; рослинність степова, з вкрапленнями лісів у долинах; більш освоєна область); Західна рівнинна область (охоплює басейн річки Уругвай уздовж західного кордону з Аргентиною; рельєф: плоскі й хвилясті рівнини, алювіальні річкові тераси; клімат тепліший і сухіший, ніж на сході, опадів близько 1000 мм/рік; ґрунти чорноземоподібні та алювіальні; природна рослинність представлена високотравними степами пампи; найбільш освоєна область); Приатлантична низовинна область (простягається вздовж Атлантичного узбережжя та на південному сході біля Ла-Плати; рельєф: низовини, дюнні узбережжя, дельтові утворення, піщані коси, лагуни та прибережні болота; клімат найбільш вологий у країні, з відчутним впливом океану, літо м'яке, зима без різких морозів; піщано-болотні ґрунти, місцями солончаки; рослинність: прибережні луки, очерети, болотні угруповання, місцями ліси на пісках).
Див. також Південна Америка
Примітки
Література
Українською
Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Дахно І. І., С. М. Тимофієв. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6
Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с. Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6
Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Шищенко П. Г., Голубцов В. М. Природні зони світу : Навч. посібник. — К. : Либідь, 2006. — 256 с. — ISBN 966-06-0405-4
Англійською
Російською Уругвай //
Уругвай //
Посилання
— карти ґрунтового покрову Уругваю.