Гео́ргій Гео́ргійович Почепцо́в (29 жовтня 1949, Берегове) — український письменник-фантаст, заслужений журналіст України, доктор філологічних наук, професор, раніше — завідувач кафедри інформаційної політики Національної академії державного управління при Президентові України. Автор численних книг з питань комунікаційних технологій.

Біографія

Народився 29 жовтня 1949 (м. Берегове, Закарпатська область); дружина Наталія Тарасівна — викладач Національного університету «Київський політехнічний інститут», дочка — Анастасія.

Вищу освіту здобув у 1966—1971 в Київському державному університет імені Тараса Шевченка на факультеті кібернетики.

1998—2001 — завідувач кафедри міжнародних комунікацій та зв'язків з громадськістю Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З липня 2002 — керівник Управління стратегічних ініціатив в Адміністрації Президента України; працював завідувачем кафедри інформаційної політики в Національній академії державного управління при Президентові України. Член Спілки письменників України (з 1981). Почесний професор Українсько-американського гуманітарного інституту «Вісконсинський міжнародний університет (США) в Україні» (2011).

Заслужений журналіст України (1999). Державний службовець 4-го рангу (07.2002), 3-го рангу (10.2004). Нагороджений орденом «За заслуги» 1-го (2021), 2-го (2015)Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 269/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки» і 3-го (2004) ступенів.

Георгій Почепцов працює на кафедрі соціальних комунікацій філологічного факультету Маріупольського державного університету.

Автор низки книг для дітей та юнацтва, зокрема фантастичних, серед яких найбільш відома трилогія повістей «Золота куля» (1987).

Наукові праці Головні монографії: «Тоталитарный человек: очерки тоталитарного символизма и мифологии» (1994) «Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов» (1994) «Теория коммуникации» (1996, 1999) «Национальная безопасность стран переходного периода» (1996) «Имидж: от фараонов до президентов» (1997) «Профессия: имиджмейкер» (1998) «Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением» (1998) «Как становятся президентами. Избирательные технологии XX века» (1999) «Информационные войны. Основы военно-коммуникативных исследований» (1999) «„Інформаційна політика“: навч. посібник» (2008) — разом з Чукут С. А. «Глобальні проекти: конструювання майбутнього»: навч. посібник (2009) — (б-ка журн. «Соціальна психологія»). «Від Facebook-у і гламуру до WikiLeaks: медіакомунікації» (2012) «Контроль над розумом» (2012) «Мерлін, Супермен і Гаррі Поттер. Конструювання нематеріального в масовій культурі» (2013) «Смисли і війни: Україна і Росія в інформаційній і смисловій війнах» (2016) «Від покемонів до гібридних війн: нові комунікативні технології ХХІ століття» (2017) «Виртуальные войны. Фейки» (2019) «Управление будущим» (2019) «Пропаганда 2.0» (2020) «СССР страна, созданная пропагандой» (2020) «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії» (2022) «Информационные войны. Новый инструмент политики» (2022)

Окремі статті: Західна аналітична група «Нові знання форматують світ» Українська правда «Модно бути розумним, а не вибудовувати маєтки» Статті на сайті Українського центру політичного менеджменту Статті на сайті Телекритика

Художні твори Збірки казок і повістей:

«Бюро добрых услуг рассеянного волшебника» (1979) «Ключ от города Колдунов» (1983) «Дверь в волшебную страну» (1985) «Планета воздушных шаров» (1986) «Золотой шар» (1987) — однойменна повість також видавалася українською. «Город Королей» (1988) «Замок на загадочной планете» (1989) «Сказки» (1989) «В поисках волшебного меча» (1992) «Волшебный меч» (1994) «Золотой шар» (1994) — містить додаткові твори, порівняно з виданням 1987 року. «Невидимі замки» (2016) «Снігова Принцеса» (2017)

Примітки

Посилання

Творчість Георгія Почепцова в «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова, 1995» Почепцов Георгій Георгійович на Facebook.com/Georgii.Pocheptsov