Венесуела — південноамериканська країна, що знаходиться на крайній півночі континенту . Загальна площа країни 912 050 км² (33-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 882 050 км², а на поверхню внутрішніх вод — 30 тис. км². Площа країни у 1,5 рази більша за площу України, вдвічі більша за площу Каліфорнії. Основні природні райони: гірська область Анд, западина озера Маракайбо, Льянос і Ґвіанське плоскогір'я .

Етимологія Офіційна назва — Боліваріанська Республіка Венесуела, Венесуела (). Назва країни походить від назви поселення на палях на берегах озера Маракайбо і означає «Маленька Венеція». Таку назву вигадав італійський мандрівник і картограф Амеріґо Веспуччі, який 1499 року відвідав ці місця у складі експедиції Алонсо де Охеди. Пізніше ця назва поширилась до дельти Ориноко, а 1830 року цю назву успадкувала новостворена держава, що виокремилась зі складу Великої Колумбії.

Історія дослідження території

Географічне положення

Венесуела — південноамериканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півдні — з Бразилією (спільний кордон — 2137 км), на заході — з Колумбією (2341 км), на сході — з Гаяною (789 км). Загальна довжина державного кордону — 5267 км. Венесуела на півночі омивається водами Карибського моря Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 2800 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 15 морських миль (27,8 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м.

Крайні пункти

Час

Час у Венесуелі: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Сейсмічність

Вулканізм

Рельєф

Середні висоти — 45(0 м; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Піко-Болівар (5007 м). На півночі країни простягається ланцюг Карибських Анд; на північному заході — відроги Анд (Сьєрра-де-Періха з висотами до 3750 м та Кордильєра-де-Мерида з найвищою точкою країни 5007 м. Центральна частина хребта Кордильєра-де-Мерида покрита вічними снігами і льодовиками, за що і називається Сьєрра-Невада, тобто Сніжною. На півн. схід хребет Кордильєра-Мерида знижується до 2000 м, роздвоюється і тягнеться на схід вздовж узбережжя Карибського моря, утворюючи т. зв. Карибські Анди. Сьєрра-де-Періха та Кордильєра-де-Мерида обрамляють глибоку западину і оз. Маракайбо; в центрі — рівнини Оріноко (т. зв. Льянос-Оріноко); на півд. схід — Ґвіанське плоскогір'я.

Узбережжя

Острови

До складу Венесуели входять близько 40 островів, найбільший — острів Маргарита.

Клімат

Більш частина територія Венесуели лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, північно-західне узбережжя у тропічному. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Клімат більшої частини рівнинної території з чергуванням дощового (з квітня по жовтень) і сухого, більш спекотного (з листопада по березень) сезонів. Зволоження достатнє.

Венесуела є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Річки

Річки країни належать басейну Атлантичного океану. Найбільші річки: Ориноко. Водоспад Ангель — найвищий у світі.

Озера

Болота

Льодовики

Ґрунтові води

Ґрунти

Рослинність

small></small>

Тваринний світ

Зоогеографічно територія країни належить до Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області, карибське узбережжя, гірські хребти й Льянос — до Північноандійської, а сельва Гвіанського нагір'я — до Амазонської провінції.

Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді, каменепади, зсуви ґрунту; періодичні посухи.

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Надра Венесуели багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, золото, боксити, руди нікелю, кобальту, міді, поліметалів, кам'яне вугілля, сірку, азбест, фосфорити, алмази.

Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1233 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10550 км² зрошуваних земель.

Земельні ресурси Земельні ресурси Венесуели (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 24,5 %, орні землі — 3,1 %, багаторічні насадження — 0,8 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 20,6 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 52,1 %; інше — 23,4 %

Охорона природи

Серед екологічних проблем варто відзначити: забруднення вод затоки Валенсія; нафтові плями в затоці Марокайбо; деградацію земель; промислове забруднення вздовж карибського узбережжя; знеліснення і руйнацію екосистем вологих тропічних лісів внаслідок гірничих виробок.

Венесуела є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Договору про Антарктику, Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Конвенції з охорони морських живих ресурсів, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Міжнародної конвенції по запобігання забрудненню з суден (MARPOL), Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років, Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Фізико-географічне районування У фізико-географічному відношенні територію Венесуели можна розділити на регіони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також Південна Америка

Примітки

Література

Українською

Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6

Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. Посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7 Маринич О. М., Шищенко П. Г., Пащенко В. І. Фізична географія світу : Підручник. — К. : Вища школа, 2002. — 463 с. — ISBN 966-642-018-4 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1

Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8

Англійською

Російською Венесуэла // Венесуэла //

Венесуэла //

Посилання

Венесуела, Республіка Венесуела / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-33439

 — карти ґрунтового покрову Венесуели.