Ентомологі́чна збро́я — тип біологічної зброї, що використовує комах для атаки супротивника. Ідея такого використання існувала багато століть, але лише в 20-му столітті почала активно використовуватися для створення ефективної зброї. Зокрема, така зброя вже ефективно використовувалася Японією, а кілька інших країн розробляли або були звинувачені в розробці різноманітних видів ентомологічної зброї.
Опис Ентомологічна зброя — певний тип біологічної зброїPeterson, R.K.D. «The Role of Insects as a Biological Weapon », Department of Entomology, Montana State University, notes based on seminar, 1990, accessed December 25, 2008., що використовує комах або безпосередньо для атаки, або як вектор для доставки біологічних агентів, таких як збудники чуми або холери. Фактично існують три різновиди ентомологічної зброї: перший тип залучає зараження комах патогеном та розпилення їх над районом призначення«An Introduction to Biological Weapons, Their Prohibition, and the Relationship to Biosafety », The Sunshine Project, April 2002, accessed December 25, 2008.; ці комахи діють як вектори, заражаючи людей та тварин, яких вони здатні укусити; другий тип ентомологічної зброї використовує комах для прямого знищення сільськогосподарських культур; у цьому випадку комах не обов'язково інфікують, проте вони повинні представляти загрозу для сільського господарства; третій тип залучає незаражених комах, таких як бджоли або оси, для безпосереднього нападу на супротивникаLockwood, Jeffrey A. Six-legged Soldiers: Using Insects as Weapons of War, Oxford University Press, USA, 2008, pp. 9—26, (ISBN 0195333055)..
Стародавня історія Ентомологічна зброя не є новою ідеєю; історики мають свідоцтва подібних методів у зв'язку з багатьма історичними подіями. Одним з прикладів може бути епідемія чуми 14-го століття в Малій Азії, що згодом привела до смерті 30-60% населення Європи та стала відома як Чорна смерть. Ця епідемія ймовірно вперше потрапила до Європи в результаті біологічної атаки за допомогою бліх-переносників чуми Кримського міста Кафа (зараз Феодосія)Kirby, Reid. «Using the flea as weapon », (Web version via findarticles.com), Army Chemical Review, July 2005, accessed December 23, 2008..
Згідно з Джеффрі Локвудом, автором роботи «Шестиногі солдати» (Six-Legged Soldiers), найранішим використанням комах як зброї ймовірно було використання бджіл ранніми людьмиBaumann, Peter. «Warfare gets the creepy-crawlies », Laramie Boomerang, October 18, 2008, accessed December 23, 2008.. Бджоли та їхні гнізда кидалися в печери та інші укриття, щоб змусити супротивника вийти на відкритий простір. Локвуд також припустив, що Ковчег Заповіту міг бути смертельним через те, що він містив отруйних бліх«UW Professor Examines Biological Setting of Egyptian Plagues », (Press release), University of Wyoming, December 12, 2005, accessed December 23, 2008..
За часів Громадянської війни в США Конфедерація звинувачувала Союз у навмисній інтродукції клопа-арлекіна на Південь. Ці звинувачення ніколи не були доведені і залишається велика ймовірність того, що ці комахи потрапили на Південь іншим шляхом.
Друга світова війна Японія
Японія була єдиною країною, яка не тільки розробила, але у широких масштабах використовувала ентомологічну зброю протягом війни, майже виключно на території Китаю. Загін 731, сумно відомий японський загін біологічної війни, використовував заражених чумою бліх та мух-переносників холери для зараження населення Китаю. Японські військовики розповсюджували цих комах, зкидаючи з літаків бомби, на низькій висоті польоту, що були заповнені цими комахами. Хвиля епідемій, що виникла в результаті цих дій, коштувала життя від 440 тис. до 500 тис. китайцівLockwood, Jeffrey A. «Six-legged soldiers », The Scientist, October 24, 2008, accessed December 23, 2008.Novick, Lloyd and Marr, John S. Public Health Issues Disaster Preparedness, (Google Books ), Jones & Bartlett Publishers, 2001, p. 87, (ISBN 0763725005)..
Німеччина Відомо, що Німеччина протягом війни проводила дослідження можливостей ведення ентомологічної війни. Головною метою програм цієї країни було масове виробництво та розповсюдження на території супротивника колорадського жука (Lepinotarsa decemlineata), націлене на знищення джерел харчування супротивникаLockwood, Jeffrey A. «Bug Bomb », Boston Globe, October 21, 2007, accessed December 23, 2008.. Цей жук вперше потрапив до Німеччини в 1914 році як вид, інтродукований з Північної Америки. Немає жодних даних, що б вказували на дійсне використання колорадського жука як зброї будь-якою країноюHeather, Neil W. and Hallman, Guy J. Pest Management and Phytosanitary Trade Barriers ([Google Books]), CABI, 2008, pp. 17—18, (ISBN 1845933435)., проте відомо про роботи зі створення такої зброї в Німеччині.
Зокрема, Німеччина проводила випробування використання колорадського жука на південь від Франкфурту-на-Майні, де було випущено 54 тис. жуків. В 1944 році почалося значне зараження полів Німеччини, проте його джерело залишається невідомим, що призвело до виникнення численних гіпотез. Наприклад, висловлювалися припущення, що ще могло бути атакою Союзників, невдалим тестуванням німців або природною флуктуацією.
Канада/США Серед країн-союзників, Канада першою здійснила спроби розробки зброї на основі комах-векторів. Після того, як стало відомо про розробку методу використання бліх як зброї Японією, Канада, а згодом і США, розпочали свої роботи у цьому напрямку. У колаборації з урядом США, Г. Рід, керівник військової лабораторії при Університеті Квінз в Кінгстоні (Онтаріо), сфокусував свої зусилля на використанні як векторів комарів, мух і блох, зокрема заражених чумою. Загалом протягом війни канадські успіхи залишалися кращими, ніж у решти Союзників, для яких ентомологічна зброя не була серед головних пріоритетів. З початком подібних програм у США та Великій Британій, Канада почала співпрацювати з ними. У меншій мірі роботи зі створення біологічної, зокрема ентомологічної, зброї продовжилися в Канаді й після закінчення війниWheelis, Mark, et al. Deadly Cultures: Biological Weapons Since 1945, (Google Books ), Harvard University Press, 2006, pp. 84-90, (ISBN 0674016998)..
Франція Відомі також роботи зі створення ентомологічної зброї у Франції. Подібно до Німеччини, програми цієї країни також перш за все були націлені на використання колорадського жука для враження сільськогосподарських джерел супротивника. Вперше французькі експерти запропонували таке використання ще в 1939 році.
Велика Британія Британські учені, такі як Дж. Голдейн, ще до війни вказували на уразливість як британського, так і німецького сільського господарства з боку колорадського жука. Протягом війни в Британії проводилися випробування цього методу, зокрема в 1942 році із США було завезено 15 тис. жуків для таких випробувань.
Холодна війна СРСР У військових лабораторях СРСР проводилися ефективні роботи з розробки ентомологічної зброї в рамках програми, націленій на знищення сільськогосподарських культур та тварин супротивника. Радянські дослідники розробили методи перенесення комахами численних патогенів тварин, таких як збудник ящура, для перенесення якого використовувалися кліщі. Також відомі роботи з використання кліщів, що вражають птахів, для зараження курей паразитом Chlamydophila psittaci. Крім того, радянські інженери розробили методики автоматизованого масового вирощування комах, здатні отримувати кілька мільйонів паразитичних комах на добуBan, Jonathan. «Agricultural Biological Warfare: An Overview », The Arena, June 2000, Paper # 9, Chemical and Biological Arms Control Institute, via Memorial Institute for the Prevention of Terrorism, accessed December 25, 2008..
США
Протягом холодної війни США найактивніше досліджували перспективи використання комах як зброї. Військові дослідники розробили плани створення центру, здатного отримувати до 100 млн комарів-переносників жовтої гарячки на місяць. У доповіді Збройних сил США під назвою «Аналіз цілей ентомологічної зброї» наводилися найуразливіші ділянки на території СРСР, які США могли атакувати за допомогою ентомологічних векторів. Військовики також проводили випробування здатності кусатися неінфікованих комарів, скидуючи їх на американські міста.
Північнокорейські та китайські офіційні особи звинувачували США у використання біологічної зброї, у тому числі ентомологічної, протягом Корейської війни. Ці ствердження завжди заперечувалися з боку СШАRegis, Ed. «Wartime Lies? », The New York Times, June 27, 1999, accessed December 24, 2008.. В 1998 році, проте, Стівен Ендікотт і Едвард Гаґерманн підтвердили звинувачення у своїй книзі «США і біологічна зброя: Секрети початку Холодної та корейської воєн»Endicott, Stephen, and Hagermann, Edward. The United States and Biological Warfare: Secrets from the Early Cold War and Korea, (Google Books , relevant excerpt ), Indiana University Press, 1998, pp. 75-77, (ISBN 0253334721), links accessed December 24, 2008.. Книга отримала різні відгуки, тоді як деякі звинувачували авторів в конспирації та підтасовці фактів, інші хвалили авторів за сміливість«Reviews of The United States and Biological Warfare: secrets of the Early Cold War and Korea », York University, compiled book review excerpts, accessed December 24, 2008. та знаходили ствердження авторів ймовірними. Проте, в іншій книзі С. Ендікотта того ж року були опубліковані радянські та китайські документи, які показували, що ствердження китайського і корейського урядів були частиною кампанії дезінформаціїAuster, Bruce B. «Unmasking an Old Lie », U.S. News and World Report, November 16, 1998, accessed December 24, 2008..
Протягом 1950-х років США провели серію польових випробувань використання ентомологічної зброї. Так, («велика чесотка») 1954 року була призначена дослідити ефект незаражених блох Xenopsylla cheopisCroddy, Eric and Wirtz, James J. Weapons of Mass Destruction: An Encyclopedia of Worldwide Policy, Technology, and History, (Google Books ), ABC-CLIO, 2005, p. 304, (ISBN 1851094903).. Операція провалилася через те, що деякі з бліх зуміли втекти та покусали всіх трьох членів екіпажу літака. У травні 1955 року понад 300 тис. комарів Aedes aegypti, потенційних переносників жовтої гарячки, було скинуто над штатом Джорджія з метою дослідження виживання скинутих з повітря комарів та їхньої здатності кусати людей. Ці дослідження стали відомі як («велике жужжання»).
Після цього у США було проведено щонайменше ще дві програми дослідження ентомологічної зброї, і . Доповідь Армії США 1981 року підвела підсумок результатів випробувань та вартість різноманітних ефектів, асоційованих з використанням такої зброї. Доповідь була частково розсекречена, хоча деяка інформація, включаючи все, що стосувалося «Дроп-Кік», була з неї вилучена — зокрема доповідь містить розрахунки «вартості на смерть». Так, вартість зброї на смерть, згідно з доповіддю, при використання комах-векторів із смертністю 50 % при атаці міста становила $0,29 в цінах 1976 року. Така атака повинна була привести до приблизно 625 тис. загиблихRose, William H. «An Evaluation of Entomological Warfare as as Potential Danger to the United States and European NATO Nations », U.S. Army Test and Evaluation Command, Dugway Proving Ground, March 1981, via thesmokinggun.com, accessed December 25, 2008..
США також використовували дослідження ентомологічної зброї у небойових ситуаціях. В 1990 уряд США фінансував програму вартістю 6,5 млн доларів з дослідження та вирощування гусеницьIrwin, M.E. and G.E. Kampmeier. «Commercial products, from insects », (p. 6). In Resh, V.H. & Carde, R. eds. Encyclopedia of Insects, Academic Press, San Diego, via University of Illinois and Illinois Natural History Survey, accessed December 25, 2008., призначених для скидання на плантації коки в Перу в рамках війни проти наркотиків. У 2002 році стало відомо про роботи з дослідження в лабораторії у Форт-Детріку комахи-вектора для перенесення вірусу, який мав заражати опіумний мак.
Україна