Я́ків (Яцько, Ясько) (Малкович?) Воронченко (Воро́на) (? — 1679) — український державний і військовий діяч доби Гетьманщини. Черкаський (1649—1652) і прилуцький (1652—1656) полковник, наказний гетьман (1654).
Походження Місце народження та точне походження невідомі.
Був шляхтичемКривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010, користувався власним гербом (відомим з печатки 1656 рокуВоронченко замість Нестерова: у Черкасах триває дерусифікація назв вулиць / Суспільне). Відомий шляхетський рід Ворон (Вороничів) — панів Волинської землі, — який фіксується у джерелах, починаючи з XV століттяЯковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008.
За версією історика В. Заруби, народився на ПереяславщиніЗаруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011, де 1638 року був сотником Грицько ВоронаКривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. С. 167. Ним також ототожнений з полковником чигиринським і черкаським Яковом Пархоменком.
За В. Кривошеєю, родовою маєтністю Воронченка була Воронівка на Прилуччині.
За припущенням Д. Куштана, народився на Черкащині.
У різних джерелах названий Яськом, Яцьком, Яковом та Іваном. У «Діаріуші» польського мемуариста С. Освенціма фігурує як Iwan Małkiewicz.
Життєпис
1638 очолював Черкаський реєстровий полк, де служив до початку Національно-визвольної війни у 1648. Разом з більшістю козаків полку перейшов на бік Богдана Хмельницького під час битви на Жовтих Водах.
1649 (не раніше серпня) вдруге очолив Черкаський полк, прийнявши пірнач у Марка Топіги. У червні 1651 керував підрозділом у Берестецькій битві. У вересні 1651 підписав Білоцерківський мир з Річчю Посполитою.
У квітні 1652 переведений гетьманом на полковництво у Прилуку. 18 травня 1652 видав універсал про негайну мобілізацію козаків Прилуцького полку у зв'язку з загрозою з боку Великого князівства Литовського. Привів полк у Переяслав, де перейшов у підпорядкування наказного гетьмана Степана Пободайла.
Брав участь у Переяславській раді. Належав до числа старшин, що погодилися присягнути московському царю.
У листопаді-грудні 1654 на чолі Прилуцького полку обороняв Поділля від військ Речі Посполитої та Кримського ханства. 4 грудня обраний наказним гетьманом замість загиблого під час оборони Брацлава Василя Томиленка. З огляду на значну перевагу ворожих сил, спалив Брацлав і відвів військо за Південний БугГрушевський М. Історія України-Руси. Том ІХ. Роки 1650-1657.
28 червня 1656 видав охоронний універсал орендареві краснянському Івану БогатиревіУніверсали Богдана Хмельницького. 1648-1657. — Київ, 1998.— С. 272. У серпні 1656 поступився пірначем Петрові Дорошенку. Залишився у полковому уряді.
11 вересня 1657 гетьман Іван Виговський своїм універсалом підтвердив Воронченку право володіти Матвієвим млином у ПрилуціУніверсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). — Київ, 2004.— С. 53. Разом з тим, колишній полковник належав до антигетьманського угруповання у полку. У липні 1658 московський воєвода Григорій Ромодановський зайняв Прилуку та від імені царя призначив Воронченка наказним прилуцьким полковником замість Петра ДорошенкаКривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. С. 141.
У лютому 1669 згаданий на уряді прилуцького полкового хорунжого.
1679 призначений наказним полковником прилуцьким. Очолював полк у поході на Правобережну Україну, під час якого були взяті Ржищів, Корсунь і Канів.
Того ж року залишив військову службу та оселився в Києві, де мав власний будинок на Подолі поблизу Братського монастиря. Там же і померЛазаревский А. Описание Старой Малороссии. Т. III. Полк Прилуцкий. — Киев, 1902.
Родина Син Ілля — прилуцький полковий осавул у 1689 році. Отримав універсал гетьмана Івана Мазепи на село Харківці.
Невідома на ім'я донька була дружиною Захара Шийкевича — генерального писаря в уряді гетьмана Івана Брюховецького (1664—1665).
Друга донька була одружена з Яном Христофоровичем (Іваном Греком) — прилуцьким полковим суддею (1682—1687).
Пам'ять 2023 року колишній провулок Нестерова у Черкасах перейменували на провулок Яська Воронченка.
Примітки