Бестужев-Рюмін Костянтин Миколайович (14 травня 1829 — 2 січня 1897) — російський історик, професор Петербурзького університету, академік. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця. Керівник санкт-петербурзької школи історіографії, фахівець з джерелознавства. За чинам — таємний радник . За поглядами належав до слов'янофілів.
Життєпис Народився у селі Кудрьошкі Горбатовського повіту Нижньогородської губернії в старовинній дворянській родині. Популярність отримали його брати Валеріан (1834—1890, прокурор в м. Самарі, потім голова окружного суду в м. Острогозьку) і Василь (1835—1910, генерал-лейтенант). Ще більш відомий їх дядько Михайло Бестужев, страчений в 1826 році на Кронверкській набережній.
Середню освіту здобував у приватному пансіоні Л. Ф. КамбекаЛ. Ф. Камбек — батько публіциста Л. Л. Камбека., в благородному пансіоні при Нижньогородській гімназії, який в 1844 р. був перетворений в Нижньогородській Дворянський інститут (1840—1845); в Нижньогородській гімназії (1845—1847). У 1847 р. Бестужев-Рюмін вступив до Московського університету на словесний факультет, але майже відразу перейшов на юридичний факультет. У студентські роки зазнав впливу Т. М. Грановського, К. Д. Кавеліна, С. М. Соловйова. Після закінчення університету (1851) він ніколи більше не займався юриспруденцією. З середини 1850-х років почалася журналістська діяльність Бестужева-Рюміна: він був помічником редактора «Московских ведомостей», пробував видавати свій журнал «Московське огляд» (гроші на видання дав А. І. Лакс), в 1859—1865 роки співпрацював в журналі «Вітчизняні записки» ().
Першими статтями Бестужева-Рюміна в області російської історії стали відгуки на роботи Б. М. Чичеріна, С. М. Соловйова, в яких він виступив на підтримку державної школи. Він багато працював над перекладами, зокрема, переклав двотомну працю англійського історика і соціолога Г. Т. Бокля «Історія цивілізації в Англії» ().
У 1861—1869 роках Бестужев-Рюмін — був редактором відділу російської та слов'янської історії в «Енциклопедичному словнику» () А. О. Краєвського, в 1863—1864 рр. — редактор «Записок Імператорського російського Географічного товариства» (), в 1865 р. був обраний членом Археографічної комісії і вступив в члени Російського Історичного товариства. У 1864 р. він був запрошений викладати російську історію в царській родині, що свідчило про визнання його наукових заслуг.
З 1860-х років Бестужев-Рюмін відійшов до слов'янофільського напрямку, хоча спочатку критикує його релігійно-філософські концепції.
У лекціях 1880-х років вчений зайнявся проблемою з'ясування передумов і причин виникнення слов'янофільського напрямку. Він доводив, що слов'янофільство склалося як реакція на загальну прозахідницьку обстановку. Поява в країні національного спрямування Бестужев-Рюмін називав «дивом», оскільки освіта в Росії, стверджував він, завжди була наносною, а до кінця XVIII — початку XIX століть російське суспільство досягло повної денаціоналізації.
У 1890 р. Імператорська академія наук обрала К. М. Бестужева-Рюміна своїм дійсним членом на Відділенні російської мови і словесності. Обраний почесним членом Російського Археологічного товариства.
З його ініціативи у 1878 р. було відкрито Вищі жіночі курси.
Помер у м. Санкт-Петербург на 68 році життя від запалення легенів, похований на Новодівочому цвинтарі (Санкт-Петербург)Могила на плане Новодевичьего кладбища (№ 15) // .
Праці Автор ряду праць і статей, присвячених в основному стародавньому періоду вітчизняної історії: «Про склад руських літописів», «Руська історія» (1 і 2 томи) та ін.. У своїх працях обмежувався описом історичних фактів. Бестужев К. Н., Русская история. — : Вече, 2007. — ISBN 5-9533-1518-0.
Бестужев-Рюмін про роль татар в становленні Російської держави
Див. також Бестужевські курси
Примітки
Джерела
Киреева Р. А., Бестужев-Рюмин и историческая наука второй половины XIX века. Киреева Р. А., Бестужев-Рюмин К. Н. // Историки России: Биографии / Под ред. А. А. Чернобаева. — , 2001. Малинов А. В., «К. Н. Бестужев-Рюмин, Очерк теоретико-исторических и философских взглядов». , С.-Петербургский гос. ун-т, 2005, 216 с. Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості. // Науковий вісник Українського університету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37.
Посилання
Бестужев-Рюмин Константин Николаевич // Профіль на сайті РАН Бестужев-Рюмин Константин Николаевич // Сетевой биографический словарь историков Санкт-Петербургского университета XVIII—XX вв.