Анатолій Самійлович Щербатюк (*18 березня 1955, Пологи) — український політичний діяч націоналістичного напрямку, публіцист, письменник.
Народився 18 березня 1955 р. в с. Пологи, Теплицького району Вінницької області в сім'ї пасічника. Українець. Освіта середня спеціальна — медична, закінчив Гайсинське медичне училище Вінницької області. Навчався в Київському державному педагогічному інституті (1979—1981, неповна вища).
Політична та творча діяльність
У 1988—1990 рр. — член Української Гельсинської Спілки 1988 року в складі організації брав участь у вшануванні жертв Биківнянської трагедії та в зустрічі з Боженою Ольшанівською, головою правозахисної організації «Американці в обороні людських прав України», під час Маршу миру в Києві.
З 1990 р. — референт Головного проводу Української республіканської партії (УРП) з питань ідеології (на 1994 рік). Потім вийшов з УРП і вступив до націоналістичної партії «Державна самостійність України» (ДСУ), де став заступником голови. З 1996 року був заступником редактора газети ДСУ «Незборима нація».
Член Міжнародного ПЕН-клубу. Засновник релігійного вчення «Теономія»Хто є хто в Україні. 2001, с. 524. Автор збірки есеїв «Повернення Пожади» (1994), «Нова теономія» (1997), збірка теологічних текстів «Вітер осяянь» (2000).
«Вітер осяянь» цікавий передусім мовою, яка домінує, веде і захоплює. Книга не має нічого спільного із «традиційною фанерною українською белетристикою», оскільки сповнена формулювань на кшталт «профетичної метафори», «гіпермістеріального проекту», «психоонтологічної глибини» і «ритуально-телеологічної органіки». Проте Анатолій Щербатюк запевнив, що у книзі немає жодного слова, якого би він сам не розумів.
Вважається найдовершенішим стилістом сучасної української прози. Щербатюк «спромігся отримати визнання як неперевершений майстер стилю і найглибший український філософ зламу століть. Його проза, єдиним справдешнім персонажем є сам автор, новітній Сковорода, що мандрує українськими гуртожитками, великими містами і загубленими гуцульськими селами, аби потім назавше розчинитися серед левад і мочар своєї Гайщини, вабить і лякає небаченим досі в літературі рівнем монструозної глибинності. Показовий факт: Щербатюк не має епігонів. І пояснення тут досить просте — аби стати його епігоном, треба бути принаймні напівгенієм».
Наразі не є політиком. Фермер, пасічник.
Проблеми із законом 1992 року в газеті «Слово» надруковано статтю Щербатюка «Дух крові», що призвело до звернення Голови Ради національностей Руху Олександра Бураковського та активістів гебрейських організацій до прокуратури. Остання порушила кримінальну справу за ст. 66-1 КК України «Розпалювання міжнаціональної ворожнечі». Щербатюка заарештували, проте згодом звільнили. Таким чином він став єдиним українським націоналістом 90-х років, ув'язненим через зміст своїх публікацій.
1993 року відкрито справу за статтю «Основи санації», що вийшла в газеті ДСУ «Нескорена нація». Політики й громадські діячі виступили як на захист, так і за покарання. Щербатюк пробув за ґратами понад місяць. На початку 1994 року запобіжний захід змінено на підписку про невиїзд.
Примітки
Джерела З-над Божої ріки: літературний біобібліографічний словник Вінниччини (2001, С. 386) Хто є хто в українських мас-медіа (1997, С. 327) Хто є хто в Україні (2001, С. 524) Приватна колекція: вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття / авт. проект В.Габора. Львів: ЛА «Піраміда», 2002. 628 с. ISBN 966-7188-55-8 Персоналії // Щербатюк Анатолій Самійлович (1955–) — український політичний діяч націоналістичного напрямку, публіцист, письменник Вінниччина медична — 2020: календар знаменних і пам'ятних дат / уклад. О. А. Юрчишина ; відп. за вип. Н. М. Кравчук. Вінниця, 2019. С. 26. Щербатюк Анатолій Самійлович // Вінниччина журналістська / авт.-упоряд. В. Лисенко. Вінниця, 2010. С. 256. Хто є хто в Україні. 1997, С. 594