Жак де Лакретель (нар. 14 червня 1888 року в Корматені — помер 2 січня 1985 року в Парижі) — французький письменник.

Лакретель писав романи, оповідання, повісті та п'єси. Його роман «Зільберман» був удостоєний премії Феміна у 1922 році. Трагічний герой роману був прототипом поета Анрі Франка. Продовження роману вийшло друком у 1929 році під назвою «Повернення Зільбермана».

У 1936 році його обрали членом Французької академії. Жак де Лакретель мав великий вплив на розвиток французької преси («Фігаро», «Ліберасіон»).

Біографія Разом зі своїм батьком Аморі де Лакретеллем, генеральним консулом, Жак де Лакретелль провів дитинство в Салоніках, Александрії та Флоренції. Батько помер, коли хлопчику було десять років. Жака взяв на виховання його дід П'єр-Анрі де Лакретелль. Після навчання в ліцеї Жансон-де-Сеї, де його викладачем був молодий професор Андре Белессор, він продовжив освіту в Кембриджському університеті, який відіграв велику роль у формуванні його літературного покликання.

Під час Першої світової війни він не зміг перебувати на фронті через стан здоров'я, і таким чином мав можливість зайнятися літературою. Дружив з Марселем Прустом, Андре Жідом, Анатолем Франсом та Жаком Рів'єром. Свою літературну кар'єру розпочав у 1920 році, опублікувавши роман «Неспокійне життя Жана Ермеліна» у віці 32 років. У 1921 році він мешкав у парку Мезон-Лаффіт. Там він проживав з червня по жовтень за адресою: 2, авеню Ла-Файєт «Павільйон Шарм». Меморіальна дошка нагадує про це місце перехожим. У 1922 році у видавництві «Галлімар» він опублікував роман «Зільберман», який отримав премію «Феміна»Цей роман також увійде до списку дванадцяти романів, відібраних для Великої премії за найкращі романи півстоліття у 1951 році. і був перекладений десятьма мовами.

У 1929 році він отримав Велику премію Французької академії за роман «Шлюбна любов», а з 1932 по 1935 рік написав тетралогію «Високі мости», у якій описано занепад родини протягом трьох поколінь.

Він входив до редакції газети «Le Flambeau», що видавалася організацією «Croix-de-Feu»; був членом консервативної Французької соціальної партії.

12 листопада 1936 року його обрали до Французької академії (того ж дня, що й адмірала Лаказе та майбутнього кардинала Гренте), таким чином він став третім академіком у своїй родиніПісля свого прадіда Шарля де Лакретелля (1766—1855) та свого старшого брата П'єра Луї де Лакретелля (1751—1824).. Він залишався членом академії понад сорок вісім років і став її найстаршим членом за віком протягом останніх п'ятнадцяти років свого життя, починаючи зі смерті Франсуа Моріака в 1970 році.

Він був членом керівного комітету Асоціації «Фойє» абатства Руаймон. Крім того, він відіграв провідну роль у відродженні газети «Фігаро» після Визволення.

Мешкав у Парижі за адресою: вулиця Вінез, 49, у районі Пассі-Трокадеро. У період з 1955 по 1985 рік він був власником замку Бресі. У 1973 році він разом зі своєю дружиною, уродженою Йоландою Жакобе де Науруа (1912—1991; з якою одружився 6 квітня 1933 року) став власником замку О в департаменті Орн. Їхня дочка, Анна де Лакретель, є засновницею та головою премії Севіньє (1996).

Твори 1920 : La Vie inquiète de Jean Hermelin (Grasset), prix Dodo de l'Académie française (1921) 1922 : Silbermann (Gallimard) — Prix Femina 1923 : La mort d'Hippolyte 1925 : La Bonifas (Gallimard) 1925 : Mélanges sur l'amour et les livres, terminés par un envoi (Gallimard) 1926 : Trébuchet. Mort de la jalousie (La Lampe d'Aladin) 1926 : Lettres espagnoles (Gallimard) 1926 : Quatre études sur Gobineau (La Lampe d'Aladin) 1927 : Aparté. Colère. Journal de colère. Dix jours à Ermenonville (Gallimard) 1927 : Aperçus (Marcelle Lesage) 1927 : Rêveries romantiques. Dix jours à Ermenonville. Le rêveur parisien (Stendhal) 1927 : Virginie, ou les manies (Champion (Édouard)) 1927 : Le Christ aux bras étroits (Eos) 1927 : Le Cachemire écarlate (Libraire Tremois) 1928 : D'une colline. Quatre jours à Bayreuth (Les Cahiers Libres) 1928 : L'Âme cachée, nouvelles, (Gallimard) 1928 : Quatre nouvelles italiennes (Lemarget) 1928 : Album napolitain (Hazan) 1928 : Études (Librairie Picard) 1929 : Histoire de Paola Ferrani (Flammarion) 1929 : Le Retour de Silbermann (Gallimard) 1929 : Amour nuptial (Gallimard) — Grand prix du roman de l'Académie française 1930 : À la rencontre de France (Trémois) 1930 : Le Demi-dieu ou le Voyage en Grèce (Grasset) 1930 : Pressentiments (Les Quatre Chemins) 1931 : Luce, ou l'enfance d'une courtisane (Trémois) 1932 : Les Hauts Ponts. I. Sabine (Gallimard) 1933 : Les Hauts Ponts. II. Les fiançailles (Gallimard) 1934 : Les aveux étudiés (Gallimard) 1935 : Les Hauts Ponts. III. Années d'espérance (Gallimard) 1935 : Les Hauts Ponts. IV. La monnaie de plomb (Gallimard) 1936 : L'Écrivain public (Gallimard) 1936 : Qui est La Roque ? (Flammarion) 1936 : Discours de réception à l'Académie Française 1937 : Haute-Plainte, переклад разом зі своєю дружиною Йоландою англійського роману Емілі Бронте, оригінальна назва якого — «Wuthering Heights». Цей твір також перекладено французькою мовою під назвами «Les Hauts de Hurlevent», «Les Hauts des Tempêtes» та «Hurlemont» 1938 : Morceaux choisis (Gallimard) 1939 : Croisières en eaux troubles, carnets de voyage (Gallimard) 1940 : Le Canada entre en guerre. Choses vues (Flammarion) 1941 : L'Heure qui change (Le Milieu du monde) 1945 : Libérations (Brentano's) 1946 : Idées dans un chapeau (Le Rocher) 1946 : Le Pour et le Contre (Le Milieu du monde) 1949 : La Vie privée de Jean Racine 1950 : Sarn, переклад разом із Мадлен Т. Герітт англійського роману Мері Вебб (видавництво «Terres latines») 1953 : Une visite en été, pièce en quatre actes (Gallimard) 1953 : Deux cœurs simples (Gallimard) 1958 : Paris. Présentation de Jacques de Lacretelle. Photos de Jacques Boulas (Hachette) 1959 : Les Maîtres et les Amis. Études et souvenirs littéraires (Wesmael-Charlier) 1959 : Le Tiroir secret (Wesmael-Charlier) 1959 : Jean-Pierre Capron, avec Raymond Cogniat (Les Cahiers de la peinture) 1963 : La Galerie des amants, Anthologie de lettres d'amour (I) (Librairie académique Perrin) 1964 : L'Amour sur la place, Anthologie de lettres d'amour (II) (Librairie académique Perrin) 1964 : Portraits d'hier et figures d'aujourd'hui (Librairie académique Perrin) 1974 : Journal de bord (Grasset) 1977 : Les vivants et leur ombre (Grasset) 1981 : Quand le destin nous mène (Grasset)

Примітки

Посилання