Ґалаґа́н Григо́рій Іва́нович (1768—1803) — український поміщик, представник козацько-старшинського роду Ґалаґанів, син прилуцького полковника Івана Григоровича Ґалаґана. Власник великих маєтків на Лівобережній Україні, зокрема родового гнізда в Сокиринцях. Відомий як будівничий кам'яної церкви в Сокиринцях і організатор кріпосного театру та оркестру в родинному маєтку.
Біографія Народився 1768 року в родині прилуцького полковника Івана Ґалаґана (бл. 1739/1740—1789) та Катерини Дараган (1740/1746—1823), доньки київського полковника Юхима Дарагана і племінниці гетьмана Кирила Розумовського.
Отримав європейську освіту: навчався в Лейпцизькому університеті (Німеччина)М. Будзар. Культурні пріоритети «нової еліти» в українському соціумі XVIII ст.: родина Ґалаґанів // Prace Historyczne. — 2024..
Після смерті батька 1789 року успадкував родові маєтки, зокрема Сокиринці, а також близько 6000 осіб кріпаків на Чернігівщині та ПолтавщиніРід Галаганів // Архіви України. — 2000. — № 4–6.. Служив у російській імперській армії, брав участь у російсько-турецькій війні 1788—1789 років. Вийшов у відставку в чині прем'єр-майора.
Поселився в Сокиринцях, де активно займався облаштуванням маєтку. Створив кріпацький оркестр (з кріпаків і вільнонайманих музикантів) та, імовірно, музичну школу; організував кріпацький театр, оскільки сам любив розваги. 1803 року збудував кам'яну церкву святої Варвари з дерев'яною дзвіницею (пізніше дзвіницю розібрали через ветхість)М. Будзар. Сокиринці Ґалаґанів: формування резиденційного комплексу // Наукові записки. — 2021..
У родині Ґалаґанів у 1770–1790-х роках тривали конфлікти, пов'язані з фактичним розлученням батьків і судовими справами щодо спадщини між матір'ю Катериною та сином Григорієм після смерті Івана ҐалаґанаМ. Будзар. Листи Кирила Розумовського до родичів Ґалаґанів // Наукові праці. — 2025..
Помер 1803 року в Сокиринцях. Після його смерті опіку над майном і дітьми тимчасово здійснювала мати Катерина, а згодом — вдова Ярина. Маєтки успадкували сини Петро та Павло.
Сім'я Дружина — Ірина (Ярина) Антонівна Милорадович (?—1809), донька представника відомого козацько-старшинського роду Милорадовичів. Діти: Петро Григорович Ґалаґан (1792—1855) — чиновник, служив у Колегії іноземних справ, Міністерстві юстиції та Міністерстві внутрішніх справ; помер бездітним. Павло Григорович Ґалаґан (1793—1834) — колезький секретар, попечитель Козелецького училища; батько відомого громадського діяча і мецената Григорія Павловича Ґалаґана (1819—1888). Параскева Григорівна Ґалаґан (1794 — після 1859) — у шлюбі Рігельман.
Родовід
Примітки
Література та джерела Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник. — К., 1908. — Т. 1. Будзар М. Культурні пріоритети «нової еліти» в українському соціумі XVIII ст.: родина Ґалаґанів // Prace Historyczne. — 2024. Будзар М. Сокиринці Ґалаґанів: формування резиденційного комплексу наприкінці XVIII — на початку XIX ст. // Наукові записки НаУКМА. — 2021. Рід Галаганів // Архіви України. — 2000. — № 4–6.
Посилання Профіль у Родоводі