— японська бейсбольна манґа, написана та проілюстрована Міцуру Адачі. Вона публікувалася у журналі шьонен-манґи видавництва Shogakukan Weekly Shōnen Sunday з квітня 2005 року по лютий 2010 року, а її глави були зібрані в 17 томів-танкобонів. Серію було адаптовано у 50-серійний аніме-телесеріал, який транслювався на мережі TV Tokyo з квітня 2009 року по березень 2010 року.
Cross Game — це історія про Ко Кітамуру та чотирьох сестер Цукішіма з сусідського будинку: Ічійо, Вакабу, Аобу та Моміджі. Вакаба та Ко народилися в один день в одній лікарні і є настільки близькими, що Вакаба ставиться до Ко як до свого хлопця, хоча офіційно про це не оголошено, тоді як Аоба, яка на рік молодша за них, ненавидить те, як Ко «забирає» в неї сестру. Після того, як Вакаба гине в нещасному випадку, Ко та Аоба повільно зближуються, прагнучи здійснити останню мрію Вакаби — побачити, як вони грають на шкільному бейсбольному чемпіонаті на стадіоні «Кошіен». Манґа поділена на кілька частин. Перша частина, яка складається з першого тому, є прологом, що розгортається в часи, коли головні герої навчаються в початковій школі, і закінчується трагедією. Друга частина починається через чотири роки, коли Ко навчається на третьому курсі середньої школи, і триває до літа його третього року в старшій школі. Третя частина продовжує історію без перерви, закінчуючись поїздкою Ко та Аоби на Кошіен.
У 2009 році Cross Game здобула 54-ту Премію манґи Shogakukan у категорії шьонен. Як манґа, так і її аніме-адаптація загалом були добре прийняті критиками.
Сюжет Ко Кітамура, син власника магазину «Kitamura Sports», живе неподалік від бейсбольного центру, яким керує родина Цукішіма. Обидві родини підтримують давню дружбу, а їхні діти часто бувають у гостях одне в одного. Оскільки Ко та Вакаба Цукішіма одного віку й часто проводять час разом, молодша сестра Вакаби, Аоба, обурюється через увагу, яку він їй приділяє. Аоба демонструє природний талант пітчера, тоді як Ко таємно тренується, щоб зрівнятися з нею у майстерності, попри те, що зовні виявляє мало інтересу до бейсболу. Їхнє життя змінюється, коли Вакаба тоне під час нещасного випадку у п'ятому класі.
У середній школі Ко продовжує свої таємні тренування. Вступаючи до старшої школи Сейшю, він приєднується до бейсбольного клубу разом із друзями дитинства Акаїші та Наканіші. Однак виконувач обов'язків директора призначає нового головного тренера, який набирає студентів за обміном як елітних гравців, формуючи основний склад під керівництвом зіркового спортсмена Юхея Адзуми. Відмовившись від оцінювальних тестів, Ко та його друзі потрапляють до дублюючого складу під керівництвом колишнього тренера Маено, тренуючись на майданчику середньої школи. Напруга між двома командами зростає, кульмінацією чого стає запеклий товариський матч, у якому дублюючий склад зазнає мінімальної поразки.
Під час літніх канікул, поки основний склад змагається у префектурних відбіркових матчах на Кошіен, Маено тренує дублерів у закритій початковій школі за допомогою загадкового наставника. Вони проводять шість тренувальних матчів проти сильних регіональних команд. Коли виконувач обов'язків директора вирішує розформувати дублюючий склад, Маено вимагає вирішального матчу-реваншу: програвша команда та її тренер мають піти. За участю Аоби дублюючий склад здобуває важку перемогу, що призводить до розформування основного складу та переведення головного тренера й виконувача обов'язків директора.
Наступної весни Ко переходить на другий курс, а Аоба вступає до Сейшю. Юхей залишається і переїжджає до Ко після закриття гуртожитку основного складу. Оновлена команда здобуває перемогу над старшою школою Санно у першому раунді літнього префектурного турніру, але поступається Рюо в додаткових іннінгах у другому раунді. Рюо проходить на Кошіен, доходячи до півфіналу, а пізніше виграє весняний турнір.
Під час літніх канікул Акане Такіґава — дівчина, надзвичайно схожа на Вакабу, — поселяється по сусідству з Ко, що бентежить його, Аобу та Акаїші, який мав почуття до Вакаби. Акане товаришує з компанією й починає працювати в кав'ярні родини Цукішіма. Романтична напруга зростає, коли Юхей виявляє інтерес до Аоби, а Джунпей Адзума, брат Юхея, стає помічником тренера після обіцянки одружитися з Ічійо, якщо Сейшю потрапить на Кошіен.
Медіа Манґа Написана та проілюстрована Міцуру Адачі, манґа Cross Game публікувалася у журналі шьонен-манґи видавництва Shogakukan Weekly Shōnen Sunday з 27 квітня 2005 року по 17 лютого 2010 року. Серія поділена на кілька частин. Перша частина, «Сезон Вакаби», складається з першого тому і розгортається, коли головні герої навчаються в початковій школі. Друга частина, «Сезон Аоби», що охоплює томи з 2 по 14 (із нумерацією глав, відновленою з 1), починається через чотири роки, коли Ко навчається на третьому курсі середньої школи, і триває у старшій школі. У жовтні 2008 року вихід серії було призупинено наприкінці Другої частини, а відновлено в березні 2009 року з початком Третьої частини, яка не має назви та охоплює томи з 15 по 17, коли Ко навчається влітку на третьому курсі старшої школи. Shogakukan зібрав її 160 окремих глав у сімнадцяти томах-танкобонах, випущених з 2 вересня 2005 року по 16 квітня 2010 року.
Серія ліцензована у Франції видавництвом Editions Tonkam, в Італії — Flashbook Editore, у Південній Кореї — Daiwon C.I., у Гонконгу — Jonesky, у Тайвані — Chingwin Publishing Group, в Індонезії — Elex Media Komputindo та в Таїланді — Vibulkij Publishing.
У березні 2010 року Viz Media оголосила про ліцензування серії для випуску в Північній Америці. Перший том, що містив перші три томи-танкобони, вийшов 12 жовтня 2010 року. Восьмий і останній том вийшов 13 листопада 2012 року.
Аніме Манґу Cross Game було адаптовано в аніме-телесеріал, створений компаніями TV Tokyo, Shogakukan-Shueisha Productions та SynergySP. Режисером виступив Осаму Секіта, за компонування серіалу відповідав Мічіхіро Цучія, дизайн персонажів розробив Юджі Кондо, а музику написав Котаро Накаґава. Серіал транслювався на мережі TV Tokyo, починаючи з 5 квітня 2009 року, у таймслоті 10:00–10:30 ранку; показ епізодів у синдикації розпочався пізніше у квітні 2009 року на каналі AT-X та інших каналах Японії й завершився 28 березня 2010 року. Перший DVD-диск із серіями вийшов у Японії 24 липня 2009 року, а наступні DVD виходили щомісяця.
Початковою музичною темою була пісня «Summer Rain», написана Кентаро Кобучі та виконана дуетом Kobukuro. Вона була випущена компанією Warner Music Japan 15 квітня 2009 року у звичайному та обмеженому виданнях і посіла 2-ге місце у чарті синглів Oricon. Завершальна тема для 1–13 серій, , була написана та виконана співачкою Аяка, а аранжування зробив Шінтаро Токіта. Вона вийшла як сингл від Warner Music Japan 22 квітня 2009 року і досягла 6-го місця в чарті синглів Oricon. Завершальна тема для 14–26 серій, гурту Squarehood, вийшла як сингл 5 серпня 2009 року. Завершальною темою для 27–39 серій була гурту Tsuru, випущена як сингл 11 листопада 2009 року. Завершальною темою для 40–49 серій була Нацуко Кондо. Фінальною завершальною темою для 50-ї серії була , також виконана Кондо.
Viz розпочала стримінг аніме Cross Game у США у травні 2010 року.
Сприйняття Cross Game здобула 54-ту Премію манґи Shogakukan у категорії шьонен у 2009 році. Перший том французького видання виграв премію Prix Tam-Tam Dlire Manga 2007 року. Манґа також використовувалася в науковій праці, представленій на конференції Міжнародного товариства досліджень дитячої літератури 2007 року, як приклад розповіді історії з використанням «німих» сцен (сцен без діалогів) для потужної передачі меседжу.
Перші два томи японського видання були описані ресурсом Anime News Network як «тихо геніальні» та «найкращий представник жанру повсякденності», із зазначенням, що попри деякі «огріхи в розповіді», немає «нічого порівнянного з тими приємними почуттями, які виникають під час читання цієї серії». Французьке видання було високо оцінене ресурсом Manga News як «великий успіх» та «чисте задоволення, як зазвичай», відзначаючи серед ключових інгредієнтів «привабливих і кумедних персонажів», поміщених у смішні ситуації, доступний стиль малювання та талант Адачі до постановки бейсбольних сцен; Адачі похвалили за його здатність поєднувати «спортивний світ, який він так плекає, і любовні стосунки, які ще не стали реальністю, але так маються на увазі й очікуються», а також за його майстерність у відтворенні зворушливих сцен без слів. Рецензент зазначив, що хоча стиль Адачі не сильно змінився з часів Touch, його раскадровки стали чистішими, а сцені матчів — більш динамічними, ніж раніше. Видання Anime Land похвалило Адачі за його «відчуття еліптичності та постановки», правдоподібність його історій, привабливих другорядних персонажів та здатність розвивати гумор всього в одному кадрі. Рецензент стверджував, що подача смерті Вакаби Адачі є «чудовою» і що ця подія «надала справжнього сенсу» історії.
Перший епізод аніме-серіалу був названий ресурсом ANN «шедевром нового сезону», де також відзначили музичний супровід як «стриманий, але надзвичайно ефективний». Двоє рецензентів ANN поставили йому найвищу можливу оцінку, а один зазначив, що поставив би ще вищу оцінку, якби це було можливо. Інший похвалив його «чесне та щире оповідання», зауваживши при цьому, що темп епізоду легко можна було б назвати «майже занадто повільним». Четвертий рецензент вважав його типовим для аніме-адаптацій Адачі, але зазначив, що якість виробництва була «у кращому випадку посередньою, а часом на межі припустимого».
Кріс Беверідж із Mania.com після перегляду першого епізоду сказав, що серіал мав «відчуття чогось, що більш нагадує стару школу» через округліший дизайн персонажів, що нагадує 1980-ті та 1990-ті роки, назвавши це «чудовим виглядом» із «дивовижною простотою» та деталізованим фоном. Беверідж назвав анімацію «надійною» і заявив, що серіал має «величезний потенціал», що викликає в нього захоплення чекати продовження. Він був вражений тим, як події першого епізоду були опрацьовані у другому, порівнявши темп і стиль із Kimagure Orange Road, який він назвав одним із своїх улюблених серіалів. Йому особливо сподобалося те, як було показано зародження романтики між Ко та Вакабою за часів початкової школи і як це вплинуло на поточні стосунки між Ко та Аобою.
Беверідж назвав третій епізод «стриманим», із повільнішим темпом, що допомагає почати розкривати справжню природу кількох персонажів, а хороший темп продовжується і в четвертому епізоді, де розвивається динаміка між Акаїші, Наканіші та Ко. Беверідж похвалив розкриття персонажів у п'ятому епізоді, назвавши взаємодію Ко та Аоби «дуже чарівною» і такою, що «нагадує справжнє дитинство», а до кінця шостого епізоду «все починає ставати на свої місця» для головного фокусу серіалу (шкільного бейсболу). Він хвалить експозицію, використану в сьомому епізоді, захисний інстинкт Ко, Наканіші та Акаїші, коли справа стосується Аоби, використання флешбеків, які показують, як минуле впливає на персонажів у теперішньому, і хороший темп, який «дійсно вирізняє його з-поміж майже будь-якого іншого спортивного серіалу».
Примітки
Посилання