Людмила Петрівна Козловська (; 17 березня 1985, Севастополь) — українська правозахисниця та громадська діячка, засновниця і президентка Фундації «Відкритий діалог». Її діяльність охоплює захист політичних в'язнів, підтримку України, спостереження за виборами та протидію використанню міжнародних правових і фінансових механізмів для переслідування громадських активістів.

Ранні роки та освіта Козловська народилася в Севастополі. У підлітковому віці брала участь у проукраїнській громадській діяльності в Криму; у 13 років організувала українську бібліотеку та протести на захист її приміщення від претензій Чорноморського флоту Росії. Під час навчання на факультеті фінансів Севастопольського національного технічного університету долучилася до молодіжного руху «Фундація регіональних ініціатив» і брала участь у Помаранчевій революції. Після неї переїхала до Польщі за стипендіальною програмою та навчалася в Європейському колегіумі польських і українських університетів у Любліні.

Правозахисна діяльність У 2009 році Козловська заснувала у Польщі Фундацію «Відкритий Діалог», а з червня 2010 року є її президенткою. Вона організовувала міжнародні місії зі спостереження за виборами та дотриманням прав людини в Україні, Грузії, Молдові, Росії й Казахстані.

Україна і Росія Під час Революції гідності Козловська та Фундація проводили спостережні місії, підтримували учасників протестів і збирали гуманітарну допомогу. У 2014 році організація відкрила у Варшаві центр «Український світ», який надавав практичну, психологічну й гуманітарну допомогу біженцям та іншим громадянам України.

Козловська вела міжнародні кампанії на захист українців, ув'язнених у Росії та в окупованому Криму, зокрема Надії Савченко й Олега Сенцова. У 2016 році вона брала участь у підготовці пропозиції персональних санкцій проти російських посадовців, причетних до переслідування Савченко. Після початку повномасштабного російського вторгнення продовжила координувати збір коштів і гуманітарну допомогу для України, а також виступала за санкції проти Росії та її союзників.

У березні 2024 року Генеральна прокуратура Росії оголосила Фундацію «Відкритий Діалог» «небажаною організацією», пов'язавши це рішення з її підтримкою України та критикою російської влади.

Казахстан і Молдова Іншим напрямом її роботи став захист опозиційних активістів і політичних в'язнів у Казахстані, а також кампанії проти зловживання механізмами Інтерполу авторитарними державами. У Молдові Козловська та Фундація підтримували громадянське суспільство і критикували концентрацію влади за правління Влада Плахотнюка. У 2018 році підконтрольна урядовій більшості парламентська комісія звинуватила Фундацію у втручанні у внутрішні справи країни; Козловська пов'язувала ці дії зі своєю підтримкою санкцій проти Плахотнюка та захистом молдовської опозиції.

Фінансове виключення З 2021 року Козловська займається також проблемою фінансового виключення громадських організацій, правозахисників і політичних емігрантів. Вона є ініціаторкою коаліції Building True Change, яка виступає проти зловживання правилами боротьби з відмиванням коштів для політичного переслідування та підтримує використання цифрових активів для гуманітарної допомоги.

Видворення з Польщі У серпні 2018 року польські органи внесли Козловську до Шенгенської інформаційної системи, після чого її затримали в Брюсселі й відправили до Києва. Польська влада посилалася на міркування безпеки та сумніви щодо фінансування Фундації; Козловська й Крамек вважали заборону політичною відповіддю на їхню критику уряду партії «Право і справедливість».

У 2022 році Вищий адміністративний суд Польщі постановив, що заборона не мала достатнього обґрунтування. У грудні 2023 року Воєводський адміністративний суд у Варшаві наказав вилучити Козловську зі списку небажаних іноземців; згодом обмеження було скасовано.

Особисте життя Одружена з польським громадським діячем і головою наглядової ради Фундації «Відкритий діалог» Бартошем Крамеком.

Примітки

Посилання Профіль на сайті Фундації «Відкритий діалог»