Зе́мська однокла́сна шко́ла в Синякі́вщині — колишній навчальний заклад у селі Синяківщина (нині Лубенський район Полтавської області), збудований у 1912—1913 роках Лохвицьким земством. Будівля є яскравим зразком українського архітектурного модерну (УАМ) та входить до унікальної серії шкільних споруд, спроєктованих відомим архітектором і художником Опанасом Сластіоном.

Історія На початку XX століття Лохвицьке повітове земство розгорнуло масштабну програму з розширення мережі початкових навчальних закладів. Упродовж 1910—1916 років у повіті за проєктами Опанаса Сластіона було збудовано понад 50 шкіл, які отримали назву «сластіонівські» або «лохвицькі земські школи».

Школу в селі Синяківщина почали зводити у 1912 році, а перших учнів вона прийняла восени 1913 року. Заклад мав статус однокласного училища, що передбачало трирічний (згодом чотирирічний) курс базового навчання для дітей селян. Поруч із навчальним класом у будівлі було передбачено житлову квартиру для вчителя, що було стандартною практикою для тогочасних земських шкіл.

У радянський період будівля продовжувала виконувати освітні функції як початкова школа. Після закриття закладу через демографічні зміни та зменшення кількості населення в селі, приміщення використовувалося для господарських потреб, а згодом було закинуте.

Архітектурні особливості Будівля земської школи в Синяківщині дерев'яна, обкладена цеглою, прямокутна в плані, зведена на цегляному фундаменті. Споруда втілює ключові теоретичні та практичні засади українського архітектурного модерну: трапеційні вікна та дверні прорізи, що повторюють форми народної архітектури, шестикутна вежа — висока декоративна вежа зі шпилем над входом, яка візуально домінувала над сільською забудовою, орнаменти на фасадах, виконані способом рельєфного мурування на основі традиційних українських вишивок та рушників, первісно високий чотирисхилий дах, покритий черепицею (пізніше заміненою на шифер).

Планування було компактним та функціональним: великий навчальний клас (світлиця) з високими вікнами для максимального природного освітлення, сіни (коридор-роздягальня) та житловий блок для педагога.

Сучасний статус Будівля школи має історико-культурну цінність як автентичний елемент культурної спадщини Полтавщини та зразок національного стилю в архітектурі початку XX століття. Пам'ятка включена до реєстру об'єктів культурної спадщини. Наразі споруда перебуває в незадовільному, аварійному стані й потребує проведення термінових консерваційних та реставраційних робіт.

Див. також Український архітектурний модерн Сластіон Опанас Георгійович Земська школа

Джерела та література Ханко В. М. Полтавщина в долі й творчості Опанаса Сластіона. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. Земські школи Опанаса Сластіона: архітектурна перлина Полтавщини // Збірник наукових праць. — К., 2016.