Слов'янське молдавське Євангеліє 1576 р. — рукописне ілюміноване Євангеліє тетр (Четвероєвангеліє), написане кирилицею, створене у Молдавії у 1576 р. Зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.Молдавське Євангеліє 1576 р. ІР НБУВ, ф. 301, № 43 л
Історія рукопису Євангеліє було вивезено у 1884 р. з церкви архангела Михаїла грецької громади міста Ніжин у Київ з ініціативи О. О. Дмитрієвського, який виявив його на дзвіниці церкви разом з іншим молдавським Євангелієм, датованим 1547 роком. Рукопис був репрезентований вченим на засіданні Церковно-археологічного товариства Київської духовної академії. Він описав Євангеліє та опублікував опис в «Трудах КДА». За припущенням Дмитрієвського, молдавські книги могли надійти до Михайло-Архангельської церкви від кого-небудь з молдаван або румунів, які мешкали в Ніжині, починаючи від XVII ст., та були членами грецького ніжинського братства.Євангеліє увійшло до колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії, де було описано у каталозі О. О. Лебедєва. Від 1923 по 1934 рік рукопис деякий час перебував у відділі письма й друку Всеукраїнського музейного містечка, а у 1934 р. надійшов до Всенародної бібліотеки України, тепер — Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 301, № 43 л). Сучасний науковий кодиколого-палеографічний опис рукопису міститься у каталозі кириличних рукописів XVI ст. Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Опис рукопису
Євангеліє написано на пергамені, 2° (315 ´ 230), каліграфічним молдавським півуставом церковнослов’янською мовою. Рукопис ілюмінований з неабиякою витонченістю у єдності візантійського та балканського стилю. На початку кожного з чотирьох євангелій вміщено мініатюри у рамках із зображенням євангелістів: Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Фони мініатюр та контури заставок, а також заголовки до євангелій виконані золотом, атрибути євангелістів, архітектурні деталі та фони заставок — коричневою, голубою, зеленою, жовтою та червоною фарбами. В орнаментах рамок першої та четвертої мініатюр використано срібло — що є вкрай рідкісним випадком в оздобленні подібних кириличних рукописних книг того часу. Всі прикраси виконані з великою художньою майстерністю. Євангеліє наново оправлене у XVIІІ ст.: дошки обтягнуті темно-зеленим оксамитом. Рукопис зберігся у задовільному стані.
Історичні записи в рукопису Євангеліє містить два цінних історичних записи. В запису писця, датованому 3 жовтня 1576 р. (арк. 73 зв.), йдеться про замовників та вкладників рукопису — великого логофета Іона Голія та його дружини Анни в часи правління князя Петра VI Кульгавого («Петра воєводи» — в запису). Другий запис, від 10 вересня 1592 р. (арк. 268 зв.), належить митрополиту Сучавському Феофану та оповідає про подальшу драматичну долю рукопису: про захоплення його поляками, викупі митрополитом та, після повернення на князвство Петра VI Кульгавого, пожертву Євангелія до церкви Іоанна Хрестителя в монастирі Ришка («Речки» — в рукопису).
Примітки
Посилання Слов'янське молдавське євангеліє (1576), повнотекстова копія