Fucus serratus (фукус зубчастий) — морська водорость північної частини Атлантичного океану, відома в англомовних країнах як toothed wrack (зубчастий фукус), serrated wrack (зазубрений фукус) або saw wrack (пилоподібний фукус). Опис Fucus serratus — це міцна бура водорость оливково-коричневого кольору, схожа на Fucus vesiculosus (фукус пухирчастий) та Fucus spiralis. Цей вид є одним із багатьох багатоклітинних водоростей. Воно росте з дископодібної підошви (органу прикріплення) і може досягати до 180 сантиметрів завдовжки.

Талом (слань) плоский, близько 2 см завширшки, розгалужений і досягає до 1 м завдовжки, включаючи короткий черешок. Галуження неправильне та дихотомічне. Сплюснута пластина має чітку центральну жилку і легко відрізняється від споріднених таксонів зазубреним краєм. У цього виду немає повітряних пухирців, як у F. vesiculosus, і він не має спіральної форми, як F. spiralis. Пластина має криптостоми — невеликі порожнини, які утворюють безбарвні волоски.

Репродуктивні органи формуються в концептакулах, заглиблених у рецептакули (містилища) на кінчиках гілок. У цих концептакулах утворюються оогонії та антеридії, і після мейозу вони вивільняються. Потім відбувається запліднення, і зигота розвивається, осідає та виростає безпосередньо в диплоїдну рослину-спорофіт. Запліднення у Fucus serratus пов'язане з активацією яйцеклітини. Поширення Fucus serratus зустрічається вздовж атлантичного узбережжя Європи від Шпіцбергену до Португалії, а також на Канарських островах. Вид був занесений на узбережжя північно-східної Америки понад 140 років тому — його присутність там уперше описали наприкінці 1860-х років у гавані Пікту Джордж Апгем Гей та Александр Говард Маккей. Його поява в Ісландії та на Фарерських островах, ймовірно, належить до епохи вікінгів (протягом останніх 1000 років), а вперше цей факт був зафіксований у фікологічному дослідженні 1900 року. Екологія Fucus serratus дуже добре росте на узбережжях із повільним відтоком води, де може займати до третини площі всього морського берега. Він часто домінує на скелястих ділянках нижньої літоралі, як на відкритих місцях, так і в заглибленнях скельних калюж, на всіх типах узбереж, окрім найбільш відкритих для сильного прибою. «... прибережна зона характеризується, зокрема, такими феофітами (бурими водорослями), як Pelvetia, Ascophyllum, Egregia, Fucus та Laminaria, особливо коли берег скелястий». Цей вид вважається інвазивним у Приморських провінціях Канади, зокрема на Острів Принца Едварда, у Новій Шотландії та на північному узбережжі Нью-Брансвіку. У Північній Європі та Ісландії зафіксовані випадки його гібридизації з Fucus distichus. Використання Fucus serratus'' використовується в Ірландії та Франції для виробництва косметики та в таласотерапії. На Західних островах Шотландії його збирають для використання як рідкого добрива, оскільки цей організм містить триацилгліцероли та жирні кислоти.

Примітки

Посилання