Сатилган (, ; помер бл. кінця 1506) — царевич, касимовський правитель (1491—1506), син кримського хана Нур-Девлета. Представник татарської династії Ґераїв. Отримав владу в Касимові ще за життя свого батька через його тяжку хворобу та похилий вік.
Біографія
Походження та прихід до влади Сатилган належав до керівної династії Кримського ханства. Його батько, Нур-Девлет, після втрати кримського престолу перейшов на службу до великого князя московського Івана III і отримав в уділ Касимовське ханство. Як старший син, Сатилган від початку розглядався як спадкоємець престолу. Його фактичне правління розпочалося у 1491 році.
Важливим свідченням його раннього вокняжіння є договірна грамота від 19 серпня 1496 року, укладена між великим князем Іваном Васильовичем Рязанським та його братом князем Федором Васильовичем. У документі згадується «Царевичев ясак Сатылганов» — данина, яку рязанські князі традиційно сплачували касимовським правителямСборник РИО. Т. 41. Памятники дипломатических сношений Московскаго государства с Крымскою и Нагайскою Ордами и с Турцией. Т. I. С 1474 по 1505 год. — СПб., 1884. — С. 116.. Ця фінансова деталь підтверджує, що Сатилган повністю контролював фінансові та адміністративні справи ханства за життя батька, який помер лише у 1503 роціРахимзянов Б. Р. Крымская династия в Касимовском царстве // Точка зрения: Сборник научно-исследовательских статей. — : Мастер Лайн, 2000. — С. 69—88..
Військова діяльність 1491 року Сатилган очолив спільний похід московського, касимовського та казанського військ на степові улуси Великої Орди. Ця кампанія мала на меті підтримати союзника Москви — кримського хана Менґлі I Ґерая, який вів запеклу боротьбу проти залишків Золотої Орди під керівництвом хана Шейх-Ахмада. Про масштаби та координацію цього походу свідчить наказ Івана III князю Василю Ромодановському:Касимовська кіннота під проводом Сатилгана відігравала роль мобільного та ефективного авангарду московського війська на південно-східних рубежах, забезпечуючи стратегічний тиск на кочових татар.
Опала та останні роки Незважаючи на лояльність, Сатилган зазнав політичних репресій. Щонайменше з липня 1501 по серпень 1503 року він разом із братом Джанаєм перебував під вартою в Москві. Дослідники пов'язують цей арешт із загальною підозріливістю Івана III на тлі складних московсько-кримських відносин та побоюваннями сепаратних контактів касимовських Ґераїв із литовськими послами чи Великою Ордою перед її остаточним колапсом.
Його було звільнено та відновлено у правах лише після смерті батька Нур-Девлета (наприкінці 1503 року). Уже в травні 1504 року Сатилган знову офіційно згадується як повноправний касимовський володар.
Під час московсько-казанської війни 1505—1507 років Сатилган залишився вірним присязі Москві. Він разом із братом Джанаєм командував татарським кінним полком у складі московського війська, беручи участь у важких зимових кампаніях. Помер царевич наприкінці 1506 року, ймовірно, від хвороб або поранень, отриманих під час казанських походів. Престол Касимова перейшов до його молодшого брата Джаная. Родовід
Примітки
Література
Рахимзянов Б. Р. Крымская династия в Касимовском царстве // Точка зрения: Сборник научно-исследовательских статей. — : Мастер Лайн, 2000. — С. 69—88. Сборник РИО. Т. 41. Памятники дипломатических сношений Московскаго государства с Крымскою и Нагайскою Ордами и с Турцией. Т. I. С 1474 по 1505 год. — , 1884. — С. 116.