Босвелієві кислоти (англ. Boswellic acids) — група природних пентациклічних тритерпеноїдних сполук, які є основними біологічно активними компонентами смоли дерев (родина Burseraceae), відомої як ладан. Ці речовини демонструють виражену протизапальну, аналгетичну та антиартритну активність, що робить їх перспективними об'єктами для фармакологічних досліджень та розробки лікарських засобів.

Хімічна структура та класифікація За хімічною будовою босвелієві кислоти є похідними урсанового або олеананового скелету, які містять карбоксильну групу при С-24 атомі та гідроксильні групи при С-3 і (в деяких випадках) при С-11. Основними представниками групи є:

β-босвелієва кислота (BBA) — 3α-гідрокси-урс-12-єн-24-ова кислота; ацетил-β-босвелієва кислота (ABBA) — 3α-ацетокси-урс-12-єн-24-ова кислота; 11-кето-β-босвелієва кислота (KBA) — 3α-гідрокси-11-оксо-урс-12-єн-24-ова кислота; ацетил-11-кето-β-босвелієва кислота (AKBA) — 3α-ацетокси-11-оксо-урс-12-єн-24-ова кислота.

Вміст цих сполук варіює залежно від виду Boswellia, географічного походження та методу екстракції. Найвищий рівень AKBA, яка вважається найактивнішою формою, спостерігається у Boswellia serrata.

Біосинтез Біосинтез босвелієвих кислот у рослинах відбувається через класичний ізопреноїдний шлях (мевалонатний шлях) із подальшою циклізацією 2,3-оксидосквалену за участю . Ключовим ферментом є , яка каталізує утворення пентациклічного тритерпенового ядра. Подальші окиснення та ацетилювання відбуваються за участю цитохромів P450 та ацетилтрансфераз.

Фармакологічні властивості

Протизапальна дія Основний механізм протизапальної дії босвелієвих кислот пов'язаний із селективним інгібуванням 5-ліпоксигенази (5-LOX) — ферменту, що каталізує утворення лейкотрієнів з арахідонової кислоти. На відміну від нестероїдних протизапальних засобів, босвелієві кислоти не пригнічують циклооксигеназу-1 (COX-1), що зумовлює значно менший ульцерогенний ефект. Дослідження in vitro показали, що AKBA є найпотужнішим інгібітором 5-LOX з IC₅₀ у наномолярному діапазоні.

Крім того, босвелієві кислоти модулюють активність ядерного фактора транскрипції каппа-В (NF-κB), пригнічують продукцію прозапальних цитокінів (TNF-α, IL-1β, IL-6) та знижують експресію молекул адгезії (ICAM-1, VCAM-1). Цей багатоцільовий механізм дії забезпечує терапевтичний ефект при хронічних запальних захворюваннях.

Антиартритна активність У експериментальних моделях ревматоїдного артриту босвелієві кислоти зменшували набряк суглобів, знижували рівень ревматоїдного фактора та уповільнювали деструкцію хрящової тканини. Дослідження на людях показали покращення функціональних показників (індекс Ліча, оцінка болю за VAS) у пацієнтів з остеоартритом колінного суглоба при прийомі стандартизованих екстрактів B. serrata.

Протипухлинний потенціал У ряді доклінічних досліджень продемонстровано цитотоксичну дію босвелієвих кислот на клітинні лінії лейкемії, гліобластоми, меланоми та раку молочної залози. Механізми включають індукцію апоптозу через активацію каспаз, пригнічення ангіогенезу (зниження VEGF) та блокування сигнальних шляхів PI3K/AKT/mTOR. Клінічні випробування на сьогодні обмежені, проте окремі дослідження фази I/II підтвердили безпечність застосування у пацієнтів з прогресуючими солідними пухлинами.

Фармакокінетика Босвелієві кислоти характеризуються низькою пероральною біодоступністю (менше 10%) через високу ліпофільність, значний ефект першого проходження через печінку та активне виведення з жовчю. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2–4 години після прийому. Період напіввиведення становить від 2 до 6 годин залежно від конкретної сполуки. Розробка нових лікарських форм (наноемульсії, ліпосомальні комплекси, солі з амінокислотами) дозволяє суттєво підвищити біодоступність.

Клінічне застосування На сьогодні босвелієві кислоти використовуються переважно у складі дієтичних добавок та фітопрепаратів для лікування:

остеоартриту та ревматоїдного артриту; запальних захворювань кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт); бронхіальної астми (зменшення частоти нападів); хронічного болю в спині.

Мета-аналіз рандомізованих контрольованих досліджень 2020 року підтвердив ефективність стандартизованих екстрактів босвелії при остеоартриті з помірним рівнем доказовості (GRADE 2).

Безпека та токсичність Профіль безпеки босвелієвих кислот є сприятливим. У клінічних дослідженнях тривалістю до 6 місяців не зафіксовано серйозних небажаних явищ. Найчастіші побічні ефекти (частота 2–5%) включають легкі шлунково-кишкові розлади (нудота, діарея, печія). Не рекомендується застосування під час вагітності через недостатність даних. Взаємодії з варфарином, дигоксином та пероральними гіпоглікемічними засобами потребують контролю, оскільки теоретично можливе посилення їхньої дії.

Див. також

Ладан Терпени 5-ліпоксигеназа Фітотерапія

Примітки

Література

Siddiqui MZ. Boswellia serrata, a potential antiinflammatory agent: an overview. Indian J Pharm Sci. 2011;73(3):255-261. Jäger S, Trojan H, Kopp T, et al. Pentacyclic triterpene distribution in various plants – rich sources for a new group of multi-target agents. Molecules. 2018;23(6):1450. Bairwa K, Jachak SM. Development and validation of a stability-indicating UPLC method for boswellic acids. J Pharm Biomed Anal. 2016;118:312-319. Krüger M, Hiltner B, Niethmann M, et al. Variability of boswellic acid content in commercial Boswellia serrata products. Phytomedicine. 2018;46:1-8. Wang C, Li M, Wang F, et al. Identification and functional characterization of a β-amyrin synthase from Boswellia serrata. Plant Sci. 2020;298:110580. Sailer ER, Subramanian LR, Rall B, et al. Acetyl-11-keto-β-boswellic acid (AKBA): structure requirements for binding and 5-lipoxygenase inhibitory activity. Br J Pharmacol. 1996;117(4):615-618. Siemoneit U, Pergola C, Jazzar B, et al. On the interference of boswellic acids with 5-lipoxygenase: a molecular docking study. Br J Pharmacol. 2011;162(2):411-422. Poeckel D, Werz O. Boswellic acids: biological actions and molecular targets. Curr Med Chem. 2006;13(28):3359-3369. Sharma ML, Kaul A, Khajuria A, et al. Immunomodulatory activity of boswellic acids (pentacyclic triterpene acids) from Boswellia serrata. Phytother Res. 1996;10(2):107-112. Hostanska K, Daum G, Saller R. Cytostatic and apoptosis-inducing activity of boswellic acids toward malignant cells. Oncol Rep. 2002;9(6):1367-1372. Liu JJ, Huang B, Hooi SC. Acetyl-keto-β-boswellic acid inhibits cellular proliferation through a p21-dependent pathway in colon cancer cells. Br J Cancer. 2006;94(6):842-851. Flavin DF. A phase I study of a novel Boswellia extract in patients with advanced solid tumors. J Cancer Res Clin Oncol. 2019;145(7):1785-1794. Krüger M, Bode A, Krawczyk M, et al. Bioavailability of boswellic acids from a proprietary extract in healthy volunteers. Eur J Pharm Sci. 2019;132:158-164. Buchele B, Simmet T. Analysis of boswellic acids in plasma by high-performance liquid chromatography: a novel method for pharmacokinetic studies. J Chromatogr B. 2003;795(2):355-362. Mehta M, Dureja H, Garg M, et al. Development of liposomal formulation of boswellic acids with enhanced bioavailability. AAPS PharmSciTech. 2020;21(5):165. Gerhardt H, Seifert F, Buvari P, et al. Therapy of active Crohn disease with Boswellia serrata extract H15. Z Gastroenterol. 2001;39(1):11-17. Usharani P, Tatikonda S, Kumar S. A randomized controlled trial of Boswellia serrata for chronic low back pain. J Altern Complement Med. 2019;25(6):624-631. Ernst E. Herbal medicines during pregnancy: a systematic review. Am J Obstet Gynecol. 2009;201(5):449-453. Hellermann G, Wohlfahrt H, Kopp B, et al. Potential interactions of boswellic acids with CYP450 enzymes. Planta Med. 2017;83(1-02):85-92.