Це́рква Свято́го Гео́ргія — унікальний трирівневий мурований православний храм, розташований на території Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» в селі Пляшева Рівненської області. Побудований на початку XX століття як храм-пам'ятник для вшанування козаків і селян, які загинули влітку 1651 року в ході Берестецької битви. Пам'ятка не має аналогів у світовій архітектурі.
Історія спорудження Ідея створення меморіального комплексу виникла у 1908 році під час першого офіційного вшанування полеглих воїнів на острові Журавлиха. Проєкт храму розробив у 1910 році Володимир Максимов — студент Санкт-Петербурзької академії мистецтв та учень видатного архітектора Олексія Щусєва.
Того ж року було закладено перший камінь, а будівельними роботами керував волинський єпархіальний архітектор Володимир Леонтович. Зведення споруди завершили у 1914 році. Тоді ж було покладено початок Георгіївському чоловічому монастирю.
Унікальні архітектурні особливості Храм висотою 28 метрів побудований у стилі українського необароко (з елементами українського модерну). Головна конструктивна унікальність полягає в тому, що під одним дахом розташовано три автономні церкви: Наземна (основна) — церква Святого Георгія Переможця. Балконна (верхній ярус) — церква Святих Бориса і Гліба, що розташована на хорах. Підземна (нижній ярус) — підземний храм-мавзолей Святої Параскеви П'ятниці (склеп).
Фасад-іконостас та служби просто неба Оскільки меморіал призначався для масових народних зборів (в останню неділю червня сюди з'їжджаються тисячі паломників), архітектор застосував сміливе рішення. Зовнішній західний фасад собору виконаний у вигляді велетенського чотириярусного іконостаса. Його розписав видатний український художник Іван Їжакевич.
Перед цим зовнішнім іконостасом розташована солея — відкритий майданчик. Під час великих свят луки та майдан перед собором перетворюються на продовження храму під відкритим небом, де тисячі людей можуть слухати службу, яку священники правлять на солеї.
Підземелля та зв'язок із козацькими могилами Підземна частина собору (храм Параскеви П'ятниці) є усипальницею. У центрі склепу встановлено цегляну колону, всередині якої, а також під скляним саркофагом (солеєю), зібрано тисячі черепів та кісток козаків, знайдених археологами на навколишніх полях битви.
Також підземний ярус з'єднаний 50-метровим підземним тунелем із сусідньою дерев'яною Михайлівською церквою XVII століття. Цю дерев'яну церкву перенесли сюди в 1912 році з села Острів; за переказами, саме в ній перед початком битви молився гетьман Богдан Хмельницький.
Охоронний статус Церква є центральним архітектурним об'єктом Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». Внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури національного значення. У базі конкурсу «Вікі любить пам'ятки» зареєстрована за ідентифікатором 56-258-0063.
Див. також Георгіївський монастир на Козацьких Могилах Битва під Берестечком Михайлівська церква Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»
Джерела та посилання Леонтович В. Архітектура Георгіївської церкви на Козацьких Могилах. — К., 1915. [Офіційний сайт заповідника «Поле Берестецької битви»](https://www.facebook.com/zapovidnyk.berestechko/). Георгіївський собор на Козацьких могилах // Українська церковна архітектура.