M33 X-7 — подвійна система у галактиці Трикутника, що складається з чорної діри зоряної маси та зорі-компаньйона. Масу чорної діри в M33 X-7 оцінюють в 15,65 . Раніше це була найбільша відома чорна діра зоряної маси, хоча перевершила серед спостережуваних в електромагнітному спектрі чорних дір підвищена оцінка маси Лебедя X-1, а також багато компонентів подвійних чорних дір, виявлених LIGO Scintific Collaboration за допомогою гравітаційних хвиль. Загальну масу системи оцінюють приблизно в , що робить її наймасивнішою подвійною системою з зорею й чорною дірою. Чорна діра поглинає свого партнера, блакитного гіганта з масою 70 .
Розташування M33 X-7 розташована в галактиці Трикутника, яка перебуває на відстані приблизно 3 мільйонів світлових років (св. р.) від Чумацького Шляху в сузір'ї Трикутника. Це робить M33 X-7 однією з найвіддаленіших відомих підтверджених чорних дір зоряної маси.
Система Чорна діра в системі M33 X-7 обертається навколо зорі-компаньйона, яка затемнює чорну діру кожні 3,45 доби. Зоря-компаньйон також має надзвичайно велику масу — . Це робить її наймасивнішою відомою зорею-компаньйоном у подвійній системі, що містить чорну діру.
Спостережні дані Чорну діру досліджували спільно за допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра» НАСА та телескопа Джеміні на горі Мауна-Кеа на Гаваях.
Властивості подвійної системи M33 X-7 важко пояснити за допомогою традиційних моделей еволюції масивних зір. Зоря-попередник чорної діри мала бути масивнішою за її компаньйона, щоб утворити чорну діру раніше, ніж друга зоря. Така масивна зоря мала б радіус, більший за сучасну відстань між компонентами системи, тому зорі мали зблизитися під час перебування в спільній зовнішній оболонці. Цей процес зазвичай призводить до значної втрати маси системою, настільки великої, що зоря-попередник не повинна була б утворити чорну діру масою .
У нових моделях формування чорної діри зоря, яка згодом утворює чорну діру, має масу майже в , тоді як навколо неї обертається друга зоря масою близько .
На такій орбіті майбутня чорна діра може почати передавати масу ще тоді, коли в її надрах триває термоядерне перетворення водню на гелій. Унаслідок цього вона втрачає більшу частину свого водню, перетворюється на зорю Вольфа — Рає та скидає решту оболонки у вигляді зоряного вітру, оголюючи ядро. Водночас її компаньйон нарощує масу й стає масивнішим із двох компонентів системи.
Зрештою зоря колапсує, утворюючи чорну діру, після чого починає поглинати речовину від компаньйона, що спричиняє рентгенівське випромінювання.
Майбутнє Через велику масу припускають, що зоря-компаньйон також колапсує в чорну діру, утворивши таким чином подвійну чорну діру. Примітки