Тиск () — фільм 2026 року в жанрі воєнної драми режисера й монтажера , сценарій до якого написали Марас і за мотивами Гейґа 2014 року. Головні ролі виконали Ендрю Скотт у ролі метеоролога Джеймса Стеґґа та Брендан Фрейзер у ролі Дуайта Ейзенгауера, які працюють над плануванням операції «Нептун» під час Другої світової війни. Крім того, у фільмі зіграли Керрі Кондон, та Деміен Льюїс.

Фільм вийшов у прокат у США 29 травня 2026 року. Він одержав переважно схвальні відгуки критиків.

Сюжет Події фільму розпочинаються за сімдесят дві години до висадки в Нормандії. Метеоролог Джеймс Стеґґ має надати найважливіший прогноз в історії, через що опиняється в напруженому протистоянні з усім союзницьким командуванням. Невідповідні погодні умови можуть зірвати найбільше в історії морське вторгнення, тоді як будь-яке зволікання загрожує тим, що про нього дізнається німецька розвідка. Остаточне рішення належить верховному головнокомандувачеві союзних військ Дуайту Ейзенгауеру, який може покластися лише на свою помічницю, лейтенантку . До початку операції залишаються лічені години, а доля війни та життя мільйонів людей висять на волосині.

Акторський склад Ендрю Скотт — Джеймс Стеґґ Брендан Фрейзер — Дуайт Ейзенгауер Керрі Кондон — — Деміен Льюїс — Бернард Монтґомері — Джон Ейзенгауер Кон О'Ніл — маршал авіації Траффорд Лі-Меллорі — адмірал Бертрам Рамсей Темсін Топольскі — Ліз Стеґґ — Майкл Ґреґорі — Браянт — рядовий Юджин Шоу Розанна Браун — операторка

Виробництво Фільм створила компанія , а фінансування забезпечила StudioCanal. Режисером став Ентоні Марас, який разом із написав сценарій. Стрічка є екранізацією п'єси Гейґа Тиск, прем'єра якої відбулася в Единбурзі 2014 року, після чого постановку перенесли до лондонського Вест-Енду.

У липні 2024 року повідомлялося, що головну роль груп-кептена Джеймса Стеґґа виконає Ендрю Скотт. Того ж місяця на роль Дуайта Ейзенгауера було затверджено Брендана Фрейзера. Наступного місяця до акторського складу приєдналася Керрі Кондон, яка зіграла помічницю Ейзенгауера — капітанку . Згодом до них долучилися Деміен Льюїс і . Основні знімання розпочалися у Великій Британії у вересні 2024 року. Серед місць знімань були у (графство Бакінгемшир). Музику до фільму написав Фолькер Бертельманн.

Вихід У листопаді 2024 року Focus Features придбала права на прокат фільму в Північній Америці; компанія ще й розповсюджуватиме стрічку через материнську компанію Universal Pictures у Латинській Америці, на Близькому Сході, у Північній Африці та в країнах Азії. Фільм «Тиск» вийшов у кінотеатральний прокат у США 29 травня 2026 року, а у Великій Британії його вихід заплановано на 11 вересня.

Сприйняття Касові збори У США та Канаді «Тиск» вийшов одночасно з фільмами Залаштунки і . Прогнозувалося, що за перший вікенд прокату він збере близько 5 мільйонів доларів у 1829 кінотеатрах. У перший день стрічка заробила 2,4 мільйона доларів, а за підсумками дебютного вікенду — 5,8 мільйона, посівши в прокаті сьоме місце.

Оцінки критиків Глядачі, яких опитала компанія CinemaScore, поставили фільму середню оцінку «A» за шкалою від A+ до F.

Історична достовірність Фільм містить кілька відмінностей від реальної історії метеорологів, які працювали над плануванням операції «Оверлорд». У стрічці Стеґґ долучається до штабу лише за кілька днів до вторгнення, тоді як насправді він разом з аналітиками Повітряних сил армії США готував тренувальні прогнози ще з листопада 1943 року. Крім того, дружина Стеґґа народила їхнього сина через кілька місяців після дня «Д», а не одразу після висадки.

Стеґґ ніколи не пропонував призначити вторгнення на 18 червня. У фільмі дні, які передують 5 червня, показано ясними та сонячними, і раптом погода змінюється штормом. Насправді ж погодні умови почали гіршати вже 3 червня. Як і у фільмі, Ейзенгауер справді відклав ухвалення рішення до ранку 4 червня, однак Стеґґ рекомендував це відтермінування лише на 24 години, а не на два тижні.

Є кілька моментів, у яких британські військовослужбовці віддають честь без головних уборів — чого насправді не буває і що в ті часи було б категорично заборонено. З незрозумілих причин у ключовій сцені рукостискання наприкінці фільму персонажі Стагг і Крік використовують ліву руку.

Як і в театральній п’єсі, у фільмі опущено норвежця — людину, яка насправді домоглася перенесення Дня «Д». Петтерссен був метеорологом, чия думка мала вирішальне значення, коли союзники мали вирішити, коли можна провести операцію «День «Д». Саме прогноз погоди Петтерссена дозволив побачити проміжок між двома центрами штормів і вказав, що 6 червня є сприятливим днем. Наратив фільму зосереджений на британському метеоролозі Джеймсі Стеґґу. Насправді він виконував роль координатора між трьома незалежними метеорологічними групами, одну з яких очолював Петтерсен; до її складу входив Чарльз Дуглас — старший цивільний метеоролог Британської метеорологічної служби. Кожна з трьох груп готувала власний прогноз погоди, які Стеґґ узагальнював і подавав вищому командуванню союзників. Стеґґ не був метеорологом із великим досвідом прогнозування, і він не мав власної метеорологічної служби, на яку міг би покластися. Тож, ймовірно, йому було дуже важко оцінити та об’єднати три дещо різні прогнози погоди. Американська група прогнозистів вважала, що погода буде спокійною. Група Петтерсена та Дугласа, а також третя група прогнозистів стверджували, що погода погіршується. Того дня було надзвичайно важливо, що Стеґґ більше прислухався до них, а не до американців. Петтерсен був провідним експертом і найдосвідченішим метеорологом серед цих груп прогнозистів, можливо, в деяких сферах не поступаючись Дугласу. Але Петтерсен був значно красномовнішим за Дугласа та наполегливішим. Багато експертів у Норвегії висловилися проти того, як ця подія була представлена у фільмі. Американський історик метеорології Джеймс Роджер Флемінг також вшанував Петтерсена у своєму звіті .

Примітки

Посилання