Carex nelsonii — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: західно-центральна частина США (Колорадо, Монтана, Нью-Мексико, Юта, Вайомінг). Цей кореневищний геофіт росте переважно в субальпійському біомі.
Середовище проживання Населяє вологі альпійські луки, кам'янисті схили; на висотах 2900–3900 метрів.
Біоморфологічна характеристика Стебла густо скупчені, 15–30 см, дистально дрібно шершаві. Листя 3–4 мм завширшки. Маточкові луски синьо-чорні на краях, ланцетні, коротші за перигінію, рідше таких же довгих і широких, як перигінія, середня жилка того ж кольору, що й тіло, непомітна або світліша та помітна, верхівка гостра. Перигінія висхідна, жовто-зелена, золотисто-коричнева або темно-коричнева з жовтими краями, без жилок, вузькоеліптична, 3,5–4 × 1,5–1,75 мм, верхівка поступово заокруглена, дистально сосочкова; дзьоб 0,8–1 мм, двозубий, іноді пилчастий. Сім'янки заповнюють проксимальну половину або менше перигінії. Плодоношення з липня по серпень.
Примітки