«Фрідріх дер Гроссе», або «Фрідріх Великий» () — німецький військовий корабель, дредноут класу «Кайзер» Імператорських військово-морських сил Німеччини часів Першої світової війни. Корабель був оснащений десятьма 30,5-сантиметровими (12-дюймовими) гарматами у п'яти подвійних баштах і мав максимальну швидкість 23,4 вузла (43,3 км/год).

«Фрідріх дер Гроссе» був закладений 26 січня 1910 року на верфі компанії AG Vulcan в Гамбурзі. 10 червня 1911 року він був спущений на воду, а 15 жовтня 1912 року увійшов до складу ВМС Німецької імперії.

Після введення до строю «Фрідріх дер Гроссе» включили до складу III бойової ескадри Флоту відкритого моря, в якій він прослужив протягом більшої частини Першої світової війни та був флагманським кораблем флоту з моменту введення його в експлуатацію до 1917 року.

Разом зі своїми чотирма однотипними кораблями, «Кайзер», «Кайзерін», «Кеніг Альберт» та «Принцрегент Луїтпольд», «Фрідріх дер Гроссе» брав участь у всіх основних операціях флоту Першої світової війни, включаючи Ютландську битву 31 травня — 1 червня 1916 року. Перебуваючи в центрі німецької бойової лінії «Фрідріх дер Гроссе» не зазнав такого сильного удару, як провідні німецькі кораблі, такі як лінкори «Кеніг» та «Гроссер Курфюрст» і лінійні крейсери I розвідувальної групи — «Фрідріх дер Гроссе» вийшов з битви абсолютно неушкодженим. У 1917 році новий лінкор «Баден» замінив «Фрідріха дер Гроссе» в ролі флагмана флоту.

Після поразки Німеччини у війні та підписання перемир'я в листопаді 1918 року, «Фрідріх дер Гроссе» та більшість великих кораблів Флоту відкритого моря були інтерновані британським Королівським флотом у Скапа-Флоу. Кораблі були роззброєні та скорочені до мінімального екіпажу, поки союзні держави вели переговори щодо остаточної редакції Версальського договору. 21 червня 1919 року, за кілька днів до підписання договору, командувач інтернованого флоту, контрадмірал Людвіг фон Ройтер, наказав затопити флот, щоб гарантувати, що британці не зможуть захопити кораблі. «Фрідріх дер Гроссе» був піднятий у 1936 році та розібраний на металобрухт. Його дзвін був повернутий до Німеччини в 1965 році та зараз знаходиться в штаб-квартирі флоту в Глюксбурзі.

Історія служби «Фрідріх дер Гроссе» брав участь в Ютландській битві 31 травня — 1 червня 1916 року.

На початку вересня 1917 року після здобутої в Ризькій операції перемоги німецьке командування в умовах максимальної секретності розпочало підготовку операції «Альбіон» з метою захоплення Моонзундських островів. Для проведення операції було зосереджено понад 300 кораблів та суден, що становило близько двох третин усього флоту Німецької імперії, 6 дирижаблів і 102 літаки, до 25 тис. особового складу десантуЧишвиц. Захват Балтийских островов Германией в 1917 г Пер. с нем. М., 1937, стр. 28 — 30, 173—175. Загальне керівництво операцією здійснював командувач 8-ї німецької армії генерал Оскар фон Гут'єр, якому безпосередньо підпорядковувалися командувач морськими силами (Морського загону особливого призначення) віцеадмірал Едгард Шмідт, котрий очолював до цього 1-у ескадру лінкорів Флоту відкритого моря, і командувач десантним корпусом генерал Гуго фон Катен.

Для проведення операції кайзерівський флот виділив під командуванням віцеадмірала Ергарда Шмідта флот з 5 дредноутів, 5 лінкорів — колишніх броненосців, 1 лінійного крейсера, 9 легких крейсерів, 58 есмінців, 7 міноносців, 6 підводних човнів, 27 тральщиків, 66 катерів-тральщиків, 4 проривачі мінних загороджень, 59 патрульних суден, 1 мінного, 2 мережевих і 2 бонових загороджувачів, 5 плавучих баз, 32 транспортів і низки інших кораблів і суден, загалом 351 одиницю.

Див. також USS Maine (BB-10) HMS Malaya (01) Andrea Doria (1913) SMS Erzherzog Friedrich (1907) Андрій Первозванний (панцерник) Лінійні кораблі у Першій світовій війні Список лінійних кораблів Австро-Угорщини

Примітки Виноски

Джерела

Посилання S.M.S. Friedrich der Große (1911) Kaiser class Battleships (1911)

Література

Campbell, John (1998). Jutland: An Analysis of the Fighting. London: Conway Maritime Press. ISBN 978-1-55821-759-1. Siegfried Breyer: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905—1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970, ISBN 3-88199-474-2, S. 283—287 Gröner, Erich, Dieter Jung, Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote. Bernard & Graefe Verlag, München 1982, ISBN 3-7637-4800-8, S. 46 f. Grießmer, Axel (1999). Die Linienschiffe der Kaiserlichen Marine: 1906—1918; Konstruktionen zwischen Rüstungskonkurrenz und Flottengesetz. Bonn: Bernard & Graefe Verlag. ISBN 978-3-7637-5985-9. Staff, Gary (2010). German Battleships: 1914—1918. Vol. 2: Kaiser, König And Bayern Classes. Oxford: Osprey Books. ISBN 978-1-84603-468-8. Tarrant, V. E. (2001) . Jutland: The German Perspective. London: Cassell Military Paperbacks. ISBN 978-0-304-35848-9. Апальков Ю. В. ВМС Германии 1914—1918. Справочник по корабельному составу. — Москва: Моделист-конструктор, 1996. — 32 с. — (Морская коллекция № 3 / 1996).