Булавоніг рогатийЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 ( (Fabricius, 1775)) — вид жуків з родини скрипунових.
Етимологія назви Науковий видовий епітет «clavipes» є латинським неологізмом і утворений від злиття слів «clava» і «pes», що перекладається як «булава» і «нога», тобто «булавоногий».
Український епітет «рогатий» традиційно вживався у національній номенклатуріКравченко О.М., Кравченко С.О. 2009. Колеоптероїдні комахи Шацького національного природного парку та прилеглих територій. Жуки-вусачі (Coleoptera, Cerambycidae). Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Т. 2. С. 135–143.
Поширення Булавоніг рогатий є пан'європейським видом у європейському зоогеографічному комплексіЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.. Його ареал охоплює усю Європу, Кавказ, Центральну і Малу Азію, Середній СхідLöbl, I., & Smetana, A. 2010. Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Volume 6: Chrysomeloidea I. Apollo Books, Stenstrup, 1–924..
В Україні Булавоніг рогатий трапляється у листяних лісах по усій території, крім високогір'я КарпатБартенев А.Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма. Xарків : ХНУ імені В.Н. Каразіна. 418 с.Бартенев А.Ф. 2003(2004). Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины. Вісті Харківського ентомологічного товариства, том XI, 1–2: 24-43.Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206.
Морфологія Імаго Булавоніг рогатий – порівняно великий вид. Довжина тіла становить 10-23 мм. Передньоспинка без гладеньких проміжків, іноді простежується гладенька лінія посередині диску. З боків менш-більш розширена у вигляді кутів. Тіло цілком забарвлене в чорний колір, тільки надкрила на вершинах ледь просвічують рудим.
Личинка Личинка характеризується матовим пронотумом, його основа в найдрібніших борозенках, що переплітаються у всіх напрямках. Голова біля основи вусиків заокруглена, з кожної її сторони по одному вічку. Ноги короткі.
Примітки