Мухаммад Хуна ульд Гайдалла (; 1940) — мавританський колишній військовий офіцер і політик, з 4 січня 1980 року по 12 грудня 1984 року обіймав посаду глави держави Мавританія.

Без успіху був кандидатом на президентських виборах 2003 та 2007 років.

Рані роки та військова кар'єра Народився 1940 року в регіоні Нуадібу (Іспанська Сахара«Mauritania: Consolidation of Power», Library of Congress Country Studies), у родині з сахарського племені лааруссіан, він здобув середню освіту в Росо, поблизу кордону з Сенегалом, що перебував під французьким управлінням. 1961 року здобув ступінь з природничих наук у Дакарі, Сенегал. Після вступу до мавританської армії у 1962 роціMohamed Khouna Ould Haidallah, Rulers.org, навчався у французьких військових коледжах, зокрема в Сен-Сірі.

Після 1975 рок командував військами на півночі Мавританії та в Тірис-ель-Гарбії (Західна Сахара) у війні проти партизанів Фронту Полісаріо, зокрема в регіоні Зуерат та Бір-Могрейн. 1978 року, коли країна перебувала панував глибокий хаос, він взяв участь у державному перевороті, в наслідок якого було повалено президента Мавританії Моктара ульд Дадду. Як член військової хунти CRMN, він був призначений на посаду начальника Генерального штабу.

Як керівник CMSN 31 травня 1979 року Гайдалла став прем'єр-міністром, через кілька днів після загибелі в авіакатастрофі попереднього прем'єр-міністра, полковника Ахмеда ульд Бусейфа, разом з яким він лише місяцем раніше захопив владу від імені Руху за національне визволення (CMSN), відібравши її у полковника Мустафи ульд Салека та Руху за національне відродження (CRMN). 4 січня 1980 року він захопив владу у наступника ульд Салека на посаді глави держави, Мухаммада Магмуда ульд Лулі. Він також продовжував обіймати посаду прем'єр-міністра до грудня того ж року, коли на цю посаду було призначено цивільну особу, Сід'Ахмеда ульд Бнейджару«Mauritania: The Haidalla Regime», Library of Congress Country Studies.

Його перебування на посаді ознаменувалося серйозною політичною турбулентністю, оскільки Мавританія вийшла з війни з Полісаріо, розпочатої 1975 року Даддою, а його режим зіткнувся з низкою спроб державних переворотів та військових інтриг«Mauritania: The Haidalla Regime», Library of Congress Country Studies«Mauritanian Group Says It Killed Libyan in Rome», New York Times, September 23, 1984.. 16 березня 1981 року спроба насильницького перевороту проти Гайдалли зазнала невдачі«Mauritanian Coup Attempt Fails After Bloody Clashes», Washington Post, March 17, 1981.. Гайдалла звинуватив Марокко у причетності до перевороту, що Марокко заперечувало. Наступного місяця Маауя ульд Сіді Агмед Тая був призначений прем'єр-міністром«Mauritania: The Haidalla Regime», Library of Congress Country Studies«Career Soldier Takes Over As Premier of Mauritania», New York Times, April 27, 1981.. Ще одна спроба державного перевороту нібито спонсорувала Лівія.

8 березня 1984 року Гайдалла знову обійняв посаду прем'єр-міністра, замінивши Таю, прагнучи зміцнити свою особисту владу«Mauritania: Political Disintegration», Library of Congress Country Studies.

Однак 12 грудня 1984 року Тая усунув Гайдаллe від влади завдяки державному перевороту, коли Гайдалла перебував на франко-африканському саміті в Бурунді«Mauritania's President Arrested by Coup Leader», UPI, New York Times, December 14, 1984.«Former Mauritanian President Ould Haidalla seeks new term in office», African Press Agency, March 7, 2007.. У Браззавілі Гайдалла дізнався від президента Республіки Конго Дені Сассу-Нгессо про переворот. Гайдаллу заарештували в аеропорту Нуакшота, але звільнили у грудні 1988 року.

Тая обіцяв встановити демократію, але його правління багато хто вважав авторитарним; його повалили внаслідок військового перевороту у серпні 2005 року.

Зовнішня політика Головним досягненням Гайдалли було укладення миру з Полісаріо, що базується в Західній Сахарі та вів боротьбу проти Мавританії з моменту анексії нею частини колишньої іспанської колонії у 1975 році. Полісаріо обрав повний вихід з конфлікту, евакуювавши південну частину Ріо-де-Оро (яку було анексовано як Тірис-ель-Гарбія) та визнавши представником Полісаріо народу сахраві. Це призвело до кризи у відносинах Марокко, яке до того часу було союзником країни і свого часу подібним чином анексувало решту Західної Сахари, внаслідок чого уряд Гайдалли зіткнувся зі спробою державного перевороту, зіткненнями військ і військовою напруженістю«Mauritania: The Polisario Problem», Arab.net.. У 1981—1985 роках відносини між країнами були повністю розірвані, їх відновив лише наступник Гайдалли«Mauritania: Regional Security Concerns», Library of Congress Country Studies.«Mauritania: Morocco», Library of Congress Country Studies.. Однак відносини покращилися з головним регіональним спонсором Полісаріо, Алжиром, оскільки алжирський уряд надсилав зброю, боєприпаси та постачання для зміцнення його режимуMauritania: Relations with Other States of the Maghrib, Library of Congress Country Studies. Визнання Гайдаллою Сахарської Арабської Демократичної Республіки (САДР, уряд Полісаріо у вигнанні) як суверенної держави у 1984 році, ймовірно, стало однією з причин державного перевороту Маауї ульд Сіді Агмеда Таї наприкінці 1984 року«Mauritania: Regional Security Concerns», Library of Congress Country Studies..

Внутрішня політика У внутрішній політиці найвизначнішими його кроками стали запровадження ісламського шаріату у 1980—1983 роках, а також кілька невдалих спроб відбудувати політичну систему, зруйновану переворотом 1978 року — спочатку як багатопартійну систему, а потім, після першої спроби державного перевороту проти нього, як однопартійну державу. Саме за правління Гайдалли в Мавританії було офіційно та повністю скасовано рабство, хоча частково збереглось і донині. У липні 1980 року він виступив із заявою про скасування рабства, а у листопаді 1981 року було прийнято відповідний законодавчий указ.

До політичних опонентів ставилися жорстко, їх ув'язнювали«Mauritanian ruler from the 1980s enters post-coup presidential race», International Herald Tribune, December 28, 2006., а відповідальних за один із невдалих переворотів проти його уряду стратили.

Після втрати влади Після повернення до Мавританії наприкінці 1984 року Гайдалла кілька років перебував під адміністративним арештом за розпорядженням Таї, протягом якого він захворів. Після звільнення тримався поза політикою, але 2003 року повернувся, щоб очолити опозицію. У листопаді він без успіху балотувався у президенти проти Таї, проводячи кампанію на помірковано ісламістській платформі, водночас Таї, який встановив повні дипломатичні відносини з Ізраїлем, вважався прозахідним. Гайдалла офіційно посів друге місце з приблизно 19 % голосів, хоча він заявляв про фальсифікації; його заарештували одразу після виборів за звинуваченням у підготовці державного перевороту«MAURITANIA: Ould Haidallah trial to begin on Monday», IRIN, 27 November 2003.. Крім того, Гайдаллу ненадовго затримали безпосередньо перед голосуванням«Top Mauritanian politician held», BBC News Online, November 9, 2003.«Mauritania: Fear of ill-treatment or torture / Incommunicado detention / Medical concern» , Amnesty International, 14 November 2003«Charges for Mauritania candidate», BBC News Online, November 10, 2003.«Peaceful election, but opposition cries foul», IRIN, November 7, 2003.. 28 грудня 2003 року він отримав п'ятирічний умовний термін і був позбавлений можливості займатися політикою протягом п'яти років«Haidalla walks free with suspended sentence», IRIN, December 29, 2003.. Апеляційний суд підтвердив цей вирок у квітні 2004 року«Opposition leader stripped of political rights as putchists prepare to face trial», IRIN, April 22, 2004.. Також у квітні його прихильники спробували зареєструвати політичну партію, Партію демократичного зближення«Mauritania: Haidalla supporters create new opposition party», IRIN, April 7, 2004..

3 листопада 2004 року Гайдаллу знову заарештували за звинуваченням в участі у змовах з метою державного перевороту«Mauritania: Three opposition leaders arrested in connection with coup plots», IRIN, November 4, 2004.. Прокурор вимагав п'ятирічного ув'язнення, але 3 лютого 2005 року його виправдали після масового судового розгляду за участю 195 осіб«Mauritania: Coup plotters get life in prison but escape death sentence», IRIN, February 3, 2005..

Після державного перевороту 2005 року Після військового перевороту проти Таї у серпні 2005 року, на початку вересня Гайдалла звільнили за амністією разом з понад сотнею інших, засуджених за політичні злочини.

27 грудня 2006 року Гайдалла оголосив, що він балотуватиметься на президентських виборах, запланованих на 11 березня 2007 року«Mauritanian ruler from the 1980s enters post-coup presidential race», International Herald Tribune, December 28, 2006.. У своїй передвиборчій кампанії визначив боротьбу з бідністю та рабством пріоритетом«Mauritanian ruler from the 1980s enters post-coup presidential race», International Herald Tribune, December 28, 2006.. 3 лютого заручився підтримкою іншого кандидата в президенти, колишнього опозиційного політика та в'язня за часів Таї, Чбіха ульд Шейха Мелайніна, який знявся з перегонів.

Однак, втративши політичну базу, яку він мав як головний кандидат опозиції від опозиції за часів Таї, Гайдалла показав ще гірші результати на виборах 2007 року, посівши десяте місце з 1,73 % голосів.

Після виборів, на яких переміг Сіді ульд Шейх Абдаллахі, Гайдалла оголосив про свою підтримку Абдаллахі«Former Mauritanian leader pledges support for current president», African Press Agency, October 25, 2007.. Однак після державного перевороту, внаслідок якого у серпні 2008 року усунули Абдаллахі, Гайдалла у своїй заяві від 29 серпня 2008 року підтримав події, зазначивши, що за даних обставин переворот був необхідним, та закликав усіх мавританців також підтримати. Він також розкритикував негативну реакцію західних урядів на переворот, звинувативши їх у втручанні у внутрішні справи Мавританії.

У липні 2007 року Сіді Мухаммад ульд Гайдалла (син Мухаммада Хуні) був затриманий у Марокко за звинуваченням у незаконному обігу наркотиків. 2008 року його засудили до 7 років позбавлення волі.

18 червня 2010 року Гайдалла написав відкритого листа до глав держав, які мають добрі стосунки з королем Марокко, з проханням допомогти повернути його сина до Мавританії або звільнити його. Він засудив умови ув'язнення свого сина, який мав інвалідність. 24 червня 2010 року мавританський депутат Ель-Гассем ульд Беллалі заявив, що ув'язнення Сіді Мухаммада ульд Гайдалли є марокканською «політичною помстою» його батькові за те, що той, перебуваючи на посаді президента Мавританії, визнав САДР та право сахраві на самовизначення.

Примітки

Посилання