«Привілей фронтовиків» () — назва виняткового положення в спрямованих проти євреїв націонал-соціалістичних законах 1933 року в Німецькому Райху. Воно тимчасово захищало від звільнення єврейських чиновників, які воювали на фронті у Першій світовій війні. Це положення містилося в Закон про відновлення професійного чиновництва, Закон про допуск до адвокатури, а також у багатьох інших законах і постановах, які, наприклад, обмежували допуск єврейських студентів та лікарів.
Прийняття «Привілей фронтовиків» став наслідком листа Гінденбурга до Гітлера від 4 квітня 1933 року, в якому він писав:
Таке ставлення до інвалідів війни серед чиновників було для нього «абсолютно нестерпним», оскільки:
Після цього вже в першій редакції Закону про відновлення професійного чиновництва від 7 квітня 1933 року в § 3 абзаці 2 було враховано виняткове положення. Виняток стосувався єврейських «чиновників, які вже були чиновниками з 1 серпня 1914 року, або які воювали на фронті у світовій війні за Німецьку імперію чи її союзників, або чиї батько чи сини загинули у світовій війні».
Зміст У *Першій постанові про виконання* від 11 квітня 1933 року зазначалося: Erste Verordnung zur Durchführung des Gesetzes zur Wiederherstellung des Berufsbeamtentums. Vom 11. April 1933. (documentarchiv.de).
Трохи пізніше в постанові про виконання було визначено, що учасник війни повинен довести свою безпосередню участь у бойових діях на фронті.Dritte Verordnung zur Durchführung des Gesetzes zur Wiederherstellung des Berufsbeamtentums vom 6. Mai 1933 (RGBl. I S. 245) / 3. DVO vom 6. Mai 1933, RGBl. I, S. 247
Наслідки Ці положення спочатку дозволили великій кількості «неарійських» державних службовців продовжувати роботу. На подив націонал-соціалістичних антисемітів, майже 50 відсотків євреїв, яких це торкнулося, змогли надати необхідні підтвердження.Peter Longerich: Politik der Vernichtung. Eine Gesamtdarstellung der nationalsozialistischen Judenverfolgung. Piper, München u. a. 1998, ISBN 3-492-03755-0, S. 42/43. Однак це виняткове положення, яке стосувалося саме звільнень за § 3 BBG, часто обходилося, особливо у випадку чиновників: єврейських службовців просто звільняли з посиланням на § 6 BBG (скорочення зайвих посад з метою економії).Ralf Oberndörfer: „… sind in den Ruhestand zu versetzen.“ Zur Verfolgung jüdischer Richter und Staatsanwälte in Sachsen während des Nationalsozialismus. Sächsisches Staatsministerium der Justiz (Herausgeber), 2008, S. 29 (онлайн, дата звернення 19 лютого 2018). Однак наприкінці 1935 року на підставі Закону про громадянство Райху та його Першого розпорядження про виконання останні єврейські чиновники також були усунені зі своїх посад.
Згідно з 5-м розпорядженням до Закону про громадянство Райху, до 30 листопада 1938 року всі єврейські адвокати були позбавлені ліцензій. Лише небагатьом було дозволено продовжувати діяльність як консультантам (Konsulent).
Інші закони Особливий статус єврейських фронтовиків та їхніх дітей існував також у: Закон проти переповнення німецьких шкіл та університетів Положення про допуск лікарів до роботи в лікарняних касах
Див. також Єврейський перепис Імперський союз єврейських фронтовиків
Література Raul Hilberg: Die Vernichtung der europäischen Juden (Fischer 10611 Geschichte). Band 1. Durchgesehene und erweiterte Ausgabe. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 1990, ISBN 3-596-10611-7, S. 88 f. Walther Hubatsch: Hindenburg und der Staat. Aus den Papieren des Generalfeldmarschalls und Reichspräsidenten von 1878 bis 1934. Muster-Schmidt, Göttingen u. a. 1966 (Повний текст листа Гінденбурга та листа-відповіді Гітлера, S. 375 ff.)
Посилання Internetzeitschrift für Rechtsgeschichte Hans-Christian Jasch: Das preußische Kultusministerium und die „Ausschaltung“ von „nichtarischen“ und politisch mißliebigen Professoren an der Berliner Universität in den Jahren 1933 bis 1934 aufgrund des Gesetzes zur Wiederherstellung des Berufsbeamtentums vom 7. April 1933.
Примітки