Ураган «Джулія» () — найсхідніший ураган 4-ї категорії, зареєстрований в Атлантичному басейні в епоху супутникових спостережень. Дванадцятий тропічний циклон, п'ятий ураган та четвертий великий ураган сезону ураганів в Атлантиці 2010 року.

Оскільки ураган «Джулія» не становив значної загрози для суші, збитки від шторму були мінімальними. Повідомляється, що на островах Кабо-Верде випала незначна кількість опадів, що викликали місцями невеликі повені. Пориви вітру, що обрушилися на територію, сягали 48 км/год, що призвело до деякого втрати врожаю. Крім того, ці вітри створили високі хвилі становили невелику загрозу вздовж узбережжя.

Метеорологічна історія

Урагану «Джулія» сформувався потужної тропічної хвилі, яка 11 вересня вийшла в Атлантичний океан уздовж західного узбережжя Африки. У той час система підтримувала глибоку конвекцію і сильні східні вітри, Національний ураганний центр розпочав відстежувати систему. У міру того, як хвиля рухалася в основному на захід зі швидкістю від 10 до 15 миль на годину (від 16 до 24 км/год) спостерігалося швидке збільшення її організації, а також значне падіння поверхневого тиску. Система продовжувала організовуватися, і через кілька годин Національний ураганний центр зазначив, що з розвитку тропічного циклону досить лише незначного зниження тиску. 12 вересня сформувалася тропічна депресія, почали випускати попередження о 15:00 UTC того ж дня. У той час циклон знаходився за 250 миль (400 км) на південний-схід від Кабо-Верде.

Протягом кількох годин тривало стійке посилення, оскільки депресія зберігала західний напрямок руху. Рано-вранці 13 вересня, депресія посилилась до Тропічного шторму Джулія хоча наступний аналіз підтвердив, що шторм досяг швидкості вітру 40 миль на годину (64 км/год) через дванадцять годин після утворення. Протягом кількох годин не відбулося істотних змін у його інтенсивності чи організації, коли шторм проходив поблизу Кабо-Верде, хоча поступово відступав на північний-захід уздовж південної периферії хребта. Повільне посилення відновилося, коли шторм обійшов острови Кабо-Верде; до початку 14 вересня на супутникових знімках він демонстрував нерівну, смугасту структуру, що нагадує око. Через локально високу температуру поверхні моря близько 28 °C (82 °F) згодом почався період швидкого посилення; протягом кількох годин ураган досяг 1-ї категорії. Хоча циклон знаходився над районом з відносно низьким вмістом тепла в океані, воін продовжував швидко посилюватися при низькому вертикальному зсуві вітру та сприятливих температурах поверхні моря; таким чином, 15 вересня ураган посилися до 2 категорії. Менш ніж за дві години ураган посилився до 3категорії, ставши четвертим великим ураганом сезону. Швидка тенденція до посилення тривала, і через шість годин тропічний циклон зрештою посилився до урагану 4 категорії. За супутниковими оцінками, швидкість вітру досягла піку в 140 миль на годину (230 км/год), а мінімальний тиск становив (948 гПа).

На піку своєї інтенсивності ураган трохи прискорився, змінив траєкторію руху на північний-захід. Крім того, ця система увійшла несприятливі умови, що призвело до невеликого послаблення шторму. До початку 16 вересня око циклону стало менше видимим на супутникових знімках, і шторм ще ослаб нижче рівня великого урагану. Хоча все ще залишався ураганом, відносно невелика тропічна система перемістилася на схід від набагато більшого урагану Ігор. Водночас ці два урагани розпочали впливати на циркуляції одне одного, і через нижчі температури поверхні моря Ураган Джулія ослабнув нижче рівня урагану пізно ввечері 17 вересня. Поступово рухаючись на північ протягом наступних годин, ураган повернув на північний-схід, а потім на схід. Незважаючи на сильну конвекцію, вертикальне зсув вітру знову збільшилося над системою, внаслідок чого шторм перейшов у позатропічний циклон. 20 вересня ураран перетворився на посттропічний мінімум, перебуваючи приблизно за 1762 км на захід від Азорських островів. Шторм кілька днів блукав над Атлантикою, продовжуючи рухатися в основному на схід, перш ніж зробити витягнуту петлю на південь. Залишки урагану рушили на північний-захід і наблизилися на відстань 350 миль (560 км) до Бермудських островів, де їх знову ненадовго відстежував Національний центр вивчення ураганів. Однак ймовірність повторного розвитку зменшилася, оскільки умови не були сприятливими для утворення тропічного циклону; 28 вересня конвекція майже повністю зникла, і моніторинг системи припинився.

Підготовка та вплив

Відразу після перетворення на тропічну депресію яка представляла загрозу для Кабо-Верде. У той час очікувалося щонайменше 76–127 мм опадів, місцями до 200 мм. Уряд Кабо-Верде випустив попередження про тропічний шторм для південної частини архіпелагу, включаючи Маю, Сантьягу, Фогу та Брава. Попередження про тропічний шторм залишалося в силі і після того, як депресія посилилася до тропічного шторму; всі попередження були скасовано рано-вранці 14 вересня.

Оскільки ураган залишався в морі і не обрушилася безпосередньо на сушу як значний циклон, повідомлень про серйозні руйнування чи жертви не надходило. На півдні Кабо-Верде, коли шторм наблизився до островів, спостерігалися періодичні дощі та поривчастий вітер. Швидкість вітру досягала 24–30 миль на годину (39–48 км/год); єдине повідомлення про опади було на острові Сал, де було зафіксовано не більше 0,39 дюйми (9,9 мм) дощу. Під час проходження шторму влада скасувала кілька місцевих та міжнародних рейсів через Кабо-Верде. У Сантьягу повені викликали кілька зсувів ґрунту, внаслідок чого деякі поселення виявилися відрізаними від решти світу. Декількох міста також повідомили про пошкодження посівів. Крім того, сильний шторм на морі з висотою хвиль від 9,8 до 14,8 футів (від 3,0 до 4,5 м) призводило до незначних ерозії вздовж берегової лінії.

Див. також Ураган Ігор (2010) — ще один ураган 4-ї категорії, який сформувався в один час з ураганом Джулія. Ураган Фред (2009) — ще один великий ураган, що утворився далеко на сході. Ураган Лоренцо (2019) — найсхідніший із зареєстрованих атлантичних ураганів 5-ї категорії.

Примітки

Посилання

Консультаційний архів Урагану Джулія