Трикутник Гаєка — це діаграма, яка використовується в австрійській школі економіки для ілюстрації структури виробництва як послідовності етапів, що простягаються в часі до випуску споживчих товарів. Вона була запропнована Фрідріхом Гаєком у праці «Ціни та виробництво» (1931) і пізніше стала тісно пов'язуватися з австрійською теорією капіталу та австрійською теорією бізнес-циклів.
Діаграма частіше за все зображується у вигляді прямокутного трикутника, хоча пізніші автори використовували трапеції та інші варіанти. У стандартній формі один вимір ілюструє час виробництва або послідовність етапів виробництва, а інший — вартість споживчої продукції або витрати на цих етапах.
Історія За словами Рено Філльєля, витоки трикутника Фрідріха Гаєка лежать у числових «схемах», які він використовував у 1929 році в обговоренні заощаджень та виробництва, перш ніж перетворити їх у більш компактну візуальну форму у своїй праці «Ціни та виробництво». У цій книзі Фріжріх Гаєк використав трикутник для зображення багатоетапного виробничого процесу та ілюстрації впливу змін у заощадженнях, інвестиціях та кредиті на часову структуру виробництва.
Гаєк також зазначав, що подібні трикутні фігури використовувалися раніше в літературі про капітал, особливо Вільямом Стенлі Джевонсом. У «Чистій теорії капіталу» (1941) Гаєк знову повернувся до цього методу в удосконаленій формі, більш чітко розрізняючи синхронні та діахронні прочитання структури виробництва та експериментуючи з нелінійними формами, а не з простим лінійним трикутником.
Загальне значення Трикутник Гаєка намагається візуалізувати виробництво як трудомісткий процес: з часом товари проходять послідовні стадії виробництва (проміжні товари), перш ніж перетворитися на споживчі товари (кінцевий випуск).
Роджер Гаррісон наголошував, що трикутник має два взаємопов'язані тлумачення. В одному з них він показує єдиний виробничий процес, що розгортається в часі від його початку до кінцевого споживчого товару. В іншому він зображує співіснуючі стадії множинності виробничих процесів у рівноважній економіці, де деякі товари знаходяться на ранніх стадіях, а інші близькі до завершення.
В макроекономіці Австрійської школи економіки трикутник використовувався для ілюстрації того, як зростання заощаджень може подовжити структуру виробництва, а розширення кредитування може призвести до нестійкого перерозподілу ресурсів між етапами виробництва. У цьому відношенні діаграма стала одним із найвідоміших візуальних прийомів, пов'язаних з австрійським аналізом бізнес-циклів.
Подальший розвиток Протягом 1930-х років Еван Дурбін адаптував діаграму Гаєка, намагаючись більш чітко включити основний капітал та прибуток у ілюстрацію процесу виробництва. Мюррей Ротбард використав трикутник, щоб більш чітко інтегрувати відсотки в теоретико-капітальну експозицію, тоді як Роджер В. Гаррісон переосмислив цей прийом як частину ширшої діаграмної макроекономіки.
У версії Гаррісона часто замінювалося представлення Гаєка з безперервним входом формою «точка-вхід-точка-вихід», що створювало трапецієподібну фігуру, а не прямокутний трикутник. Він інтегрував цю діаграму структури виробництва з іншими графіками, зокрема з ринком товарів теперішнього та майбутнього походження, для того щоб показати, як зміни процентної ставки впливають на структуру виробництва.
Марк Скаузен використав трикутник у суто педагогічному аспекті, представивши спрощену чотириетапну структуру виробництва та використовуючи її для протиставлення поетапних показників виробництва стандартним показникам національного доходу, зосередженим на кінцевому випуску.
Формалізація Починаючи з 2000-х років, кілька авторів математично формалізували трикутник Гаєка. Рено Філльєль розробив пропорційну модель товарів у процесі виробництва; Йорг Гвідо Хюльсманн досліджував експоненціальні структури виробництва; а Ерел Гранот запропонував більш загальну модель, яка охоплює як пропорційні, так і експоненціальні випадки.
У цій літературі трикутник Гаєка розглядався як сукупність пов'язаних представлень міжчасового виробництва, а також пов'язувався з дебатами щодо середнього періоду виробництва та вимірювання «круглості» в теорії капіталу.
Сприйняття Трикутник Гайєка був описаний як аналог діаграми кругового потоку в Австрійській школі, оскільки він підкреслює часову структуру виробництва та роль проміжних етапів, а не лише взаємозв'язок між доходом домогосподарств та споживчими витратами. Крім того трикутник Гаєка залишається постійним навчальним інструментом в австрійській економіці, але основна теорія капіталу та її використання в аналізі бізнес-циклів були суперечливими як в австрійській традиції, так і за її межами.
Див. також
Австрійська теорія бізнес-циклів Виробництво Обхідні методи виробництва
Примітки