Олексій Романович Шуляченко (, Катеринопіль-†, Санкт-Петербург) — видатний вчений хімікБурій В., «Видатні вчені-хіміки: О. Р. Шуляченко, А. Т. Пилипенко» / Валерій Бурій // Туристичні меридіани (Черкаси). — 2001. — жовт. — № 5 (13). — С.4., військовий інженер, генерал-майор російської імператорської армії; член конференції і заслужений професор та Миколаївського інженерного училища, член інженерної ради .
Життєпис Олексій Шуляченко народився в дворянській сім'ї в селищі Калинопіль Звенигородського повіту Київської губернії (нині це Звенигородський район Черкаської області, Україна).
З дев'яти років навчався в Олександрівському Брест-Литовському кадетському корпусі і завершив там навчання 1859 р.. В Костянтинівському військовому училищі завершив навчання в 1860 р., і 1860 р. отримав перше офіцерське звання прапорщика.
Служив в Самогітському полку. 1861 р. отримав звання поручника армії.
1863 р. отримав звання штабс-капітана (вперше).
Вищу освіту здобув у «по 1-му розряду» в м. Санкт-Петербурзі в 1864 р., і отримав 1864 р. звання поручника інженерії.
Він був учнем Дмитра Менделєєва. Згодом і сам став учителем для багатьох, зокрема , який не був хіміком, але вплив Шуляченка залишив помітний слід у його науковій долі.
Шуляченко дружив з хіміком професором Петербурзького технологічного інституту Федором Бейльштейном .
У 1866—1867 рр. відвідав Німеччину, Бельгію, Англію, Францію.
1868 р. отримав звання штабс-капітана (другий раз). Шуляченко був діяльним членом-засновником у 1868 р. Російського хімічного товариства / Петербургский государственный университет путей сообщения.
1871 р. отримав військове звання капітана.
1875 р. отримав звання підполковника, а 1879 р. — полковника.
Викладав у Миколаївському інженерному училищі та інженерній академії (став професором у 1880 р.), з 1890 р. — одночасно був інспектором класів, з 1899 р. — також член Конференції інженерної академії. Від 1873 р. викладав технологію будівельних матеріалів у Петербурзькому технологічному інституті. Він також викладав з 1882 р. неорганічну хімію, хімію вибухових речовин та технології будівельних матеріалів в Інституті інженерів шляхів сполучення, а також у Мінному офіцерському класі у Кронштадті.
1889 р. отримав військове звання генерал-майора.
Основні дослідження Шуляченка присвячені були розвиткові теорії твердіння в'яжучих (гідравлічне вапно та портландцемент), вивченню причин руйнування бетону в портових спорудах та пошуку способів його попередження. Він брав участь у розробці перших технічних умов на цемент і наукових номенклатур в'яжучих у Російській імперії.
Шуляченко першим запропонував та науково обґрунтував застосування змішаних (вапняно-цементних) будівельних розчинів для кам'яної кладки. Активно сприяв виникненню та розвитку цементної промисловості. Він став одним із організаторів та головою багатьох з'їздів цементної промисловості.
Помер і був похований на у м. Санкт-Петербурзі. На його могилі було встановлено бронзове погруддя.
Нагороди
Орден Святої Анни 3-го ступеня (1874), Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (1878), орден св. Анни 2-го ст. (1882), Орден Святого Володимира 4-го ступеня (1885), орден св. Володимира 3-го ст. (1892), орден св. Станіслава 1-го ст. (1894), орден св. Анни 1-го ст. (1896), Найвища милість (1897), орден св. Володимира 2-го ст. (1901), французький командорський хрест Ордену Почесного легіону (1902).
Твори
Список трудов А. Р. Шуляченко и о нём в каталоге Российской национальной библиотеки Об основной углекислой извести в гидравлических цементах, «Инженерный журнал». — , 1871, № 12 Учебник неорганической химии, вып. 1. — , 1882. О портландских цементах и значении их в строительной технике настоящего времени… Два доклада… 1-му съезду русских зодчих в С.-Петербурге, [в 1892 г.]. — , 1894. Действие морской воды на цементы и влияние на прочность морских сооружений. — , 1902.
Примітки
Джерела
«Выдающийся русский ученый Алексей Романович Шуляченко» // Вестник Академии наук СССР. — 1950. — сентябрь. — № 9. Значко-Яворский И. Л., «Алексей Романович Шуляченко» // Материалы по истории отечественной химии. — -, 1954. «Шуляченко Алексей Романович» — статья из Большой советской энциклопедии, том 29, часть 3.
Посилання
/ Петербургский государственный университет путей сообщения Шуляченко Алексей Романович / ХиМиК.ру ШУЛЯЧЕНКО АЛЕКСЕЙ РОМАНОВИЧ / Интернет-журнал о цементе «РуЦЕМ. РУ»