Якуб Рокосовський гербу Ґлаубич ( бл. 1524 — 2 липня 1580) — державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої, бурґграф кошьцянський (1554—1564), познанський підсудок (1559—1569) і підкоморій (1569—1572), каштелян шьремський (1572—1578), підскарбій надвірний коронний (1574—1578) і великий коронний (1578—1580); староста остшешовський (1569—1580), кшепицький (1574—1577).

Життєпис Якуб Рокосовський народився близько 1524 року, ймовірно, в родинному Рокосовому, в родині Мацея Рокосовського та Анни з Ромбінських. Достеменно відомо, що мав сестру Дороту, ймовірно також мав ще двох сестер — Анну й Ядвіґу. Батько незадовго до своєї смерті 1540 року призначив своїх родичів (свояків) Яна Ромбінського (брата дружини Анни) та Фелікса Бродницького опікунами своїх дітей Якуба та Дороти й маєтків у Рокосовому, Бончилясі, Кажці та Славиковичах.

1543 року Якуб записався до університету у Франкфурті-на-Одері, навчався там, імовірно, до 1549 рокуPosłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 141..

Протягом 1554—1564 років Рокосовський обіймав посаду бурґграфа кошьцянського. На межі 1558—1559 років став підсудком познанськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. I: Wielkopolska (Województwa poznańskie i kaliskie), Zeszyt 2: Urzędnicy wielkopolscy XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Adam Bieniaszewski; Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987, s. 132.. Відомий тогочасний поет і письменник Миколай Рей присвятив йому дуже схвальні вірші у своєму «Звіринці» (1562). Вперше був обраний послом від воєводств Познанського та Каліського на сейм 1563/1564 року. Під час сейму разом зі Станіславом Сплавським, тодішнім каштеляном кшивіньським, він отримав оренду на три роки (1564—1566) нові та старі митні збори у Великопольщі та Малопольщі зі зобов'язанням щорічно сплачувати 4500 злотих до королівської скарбниціPosłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 141.. Оренда мит неодноразово продовжувалася аж до кінця життя Якуба Рокосовського. Також він обирався від Познанського воєводства на послом сейм 1566 року, від Каліського воєводства на сейм 1567 року, від обох цих воєводств на сейми 1569, 1570 і 1572 роківPosłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 141, 162, 169, 176,192, 200..

1568 року, після смерті генерального старости Великопольщі Якуба Остророга, Рокосовський короткий час обіймав посаду суррогатора познанського (заступника генерального старости). Він узяв активну часть у роботі Люблінського сейму 1569 року, під час якого 27 січня отримав право на викуп із пожиттєвим володінням остшешовського старостваUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 200.. Як представник Корони Королівства Польського підписав Акт унії ЛюблінськоїAkta Unji Polski z Litwą: 1385—1791, wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz, Kraków 1932, s. 340..

Якуб Рокосовський, імовірно, був лютеранином і 1570 року він відправив посольство на генеральний синод протестантів у Сандомирі. Однак він не брав активної участі в релігійному русіKazimierz Bem, Czynnik wyznaniowy w polityce nominacyjnej Stefana Batorego na starostwa grodowe w Koronie — początek kontrreformacji?, w: Kwartalnik Historyczny r. 122 nr 3 (2015), s. 462.. Щонайменше від листопада 1569 року він обіймав посаду підкоморія познанськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. I: Wielkopolska (Województwa poznańskie i kaliskie), Zeszyt 2: Urzędnicy wielkopolscy XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Adam Bieniaszewski; Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987, s. 129., протягом 1572—1578 років був каштеляном шьремськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. I: Wielkopolska (Województwa poznańskie i kaliskie), Zeszyt 2: Urzędnicy wielkopolscy XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Adam Bieniaszewski; Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987, s. 162..

У січні 1573 року Якуб Рокосовський взяв участь у конвокаційному сеймі, підписав Варшавську конфедераціюJózef Siemieński, Drugi akt Konfederacji Warszawskiej 1573 r. : przyczynek archiwalny do historji ustroju Polski, w: Rozprawy Polskiej Akademii Umiejętności t. Kraków 1930, seria II, t. 42, s. 10 .. Під час першої вільної елекції навесні того ж року підтримував спочатку кандидатуру «П'яста» (громадянина Речі Посполитої), пізніше його вибір схилився на бік Ернста Габсбурга. Зрештою, він підписав обрання королем Генріха Валуа, був присутній на коронаційному сеймі та за короткий час правління Генріха зміцнив своє становище — 24 травня 1574 року став підскарбієм надвірним короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 129.. Тоді ж орендував на три роки в Міколая Вольського староство кшепицьке.

18 грудня 1575 року підписав акт примаса Якуба Уханського про елекцію Максиміліана II ГабсбургаUchańsciana czyli Zbiór dokumentów wyjaśniających życie i działalność Jakóba Uchańskiego arcybiskupa gnieźnieńskiego, legata urodzonego, Królestwa Polskiego Prymasa i Pierwszego Księcia, +1581. T. 2, Warszawa 1885, s. 313.. Проте вже в червні 1576 року в Варшаві склав присягу новому королю Стефану Баторію.

Зберігши за собою посаду надвірного підскарбія, Рокосовський сприяв зміцненню влади нового короля, надаючи позики на війну з Ґданськом. 30 грудня 1578 року він був номінований на посаду підскарбія великого коронногоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 125.. 5 січня 1580 року Рокосовський разом із Петром Зборовським перейняв управління королівським монетним двором. Протягом наступних шести місяців ефективність роботи Олькушського монетного двору зросла. Там карбувалися півталери, талери та найприбутковіші монети — трояки та шеляги. У лютому 1580 року Якуб Рокосовський орендував краківські жупи. Ймовірно завдяки ефективному митному управлінню він мав доходи, які дозволяли йому виконувати свої зобов'язання перед скарбницею, надавати позики королю та здійснювати нові інвестиції. Він також користувався доброю репутацією, і на його діяльність як митника майже не надходило скарг.

Якуб Рокосовський помер раптово 2 липня 1580 року в Кракові (згідно з епітафією у віці 56 років). Був похований у костелі в Шамотулах, де йому був встановлений мармуровий надгробок, спроєктований Джеронімо Канавезі. На колоні, що відкриває вівтар базиліки, знаходиться надгробок з червоного мармуру та пісковику. Відповідно до найкращих зразків епохи, підскарбій зображений як сплячий лицар з усіма атрибутами цього статусу: обладунками, булавою, шоломом та мечем.

Маєтності Маєтності Якуба Рокосовського були зосереджені переважно у Познанському воєводстві: 

— у Кошьцянському повіті йому належали частини рідного Рокосова та Житовецька; 

— у Познанському повіті йому належав маєток Шамотули, придбаний у 1579 році у Станіслава Ґурки, що охоплював частини самого міста, села Ґонсави і Щепанково, частини в селах Ґай-Мали, Ґалово, Ястрово, Кемпа, Нова Вєсь, Щучин, та два млини: Грабовий та Менджоновський. Другим комплексом було місто Серакув, яке 1571 року придбав у Станіслава Ґурки, із селами Буковець (присілок Бухажево), Хожемпово, Ґура, Клосовиці, Тухоля, Старий та Новий Затом, а також Рижин, Ґробя, Ярошево (частина Ґробя), Качлін та частина Бродзішева; 

— у Всховському повіті він володів Длуґе-Старі та Длуґе-Нові (1564);

У Каліському воєводстві Рокосовський був спадкоємцем міста Маргонін, біля якого він збудував садибу в готичному стилі. У Познані він володів будинком на вулиці Пся (1565).

Сім'я Якуб Рокосовський був двічі одружений. Першою дружиною була Катажина з Ґошьцєєвських, шлюб був безпотомний. Вдруге він одружився 1574 року з Реґіною з Кошьцєлецьких, донькою каштеляна бидґоського та бжесцького, воєводи сєрадзького . Подружжя мало трьох дітей: Яна (1574—1598) — дідича Шамотулів із замком; Катажину, дружину Адама з Сєльця Вітославського, потім ; Анну, дружаину Лукаша Ридзинського.

Примітки

Джерела Halina Kowalska, Rokossowski Jakub (ok. 1524—1580) [w:] Polski Słownik Biograficzny, T. 31, Zeszyt 4 (131): Rohland Franciszek — Romiszewski Modest, Wrocław, Warszawa, Kraków, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1989, s. 534—538.

Посилання