Османські перевороти 1807—1808 років — кілька державних переворотів та повстань, що призвели до повалення або повернення на трон трьох османських султанів, що спричинені спробами реформ Селіма III.

Причини На початку ХІХ століття Османська імперія перебувала в занепаді та втратила значну частину територій, якими володіла ще століття тому. Однак загроза з боку консервативних традиціоналістськи налаштованих яничарів — елітного султанського війська — завадила реформам, які проводили більш ліберальні правителі. У 1789 році султан Абдул-Гамід I помер, і на престол зійшов його племінник Селім III, син попередника Абдул-Гаміда. Селім, композитор з певним талантом, а також прихильник модернізації, був певною мірою натхненний Французькою революцією,Selim III (Ottoman sultan) — Britannica Online Encyclopedia його зусилля щодо вестернізації втілилися у створенні нових регулярних військ у 1805 році. Реформи, зокрема набір, розлютили яничар та інші консервативні сили, які повстали та вбили провідних прихильників реформ.Selim III Facts, information, pictures — Encyclopedia.com

Перший державний переворот 29 травня 1807 року на чолі з лідером повстанців Кабакчі Мустафою яничари повалили Селіма. Його швидко замінив його двоюрідний брат Мустафа IV, який ув'язнив свого попередника у відносному комфорті султанського палацу. Мустафа фактично амністував повстанцівOttoman Persia wars: Seizure of Egypt: The Treaty of Tilsit : : Mustafa Iv. Ottoman Empire. Retrieved on 2010-11-26. і об'єднався з яничарами, розпустивши новостворену армію Селіма.

Вбивство Селіма та другий державний переворот Однак впливовий намісник Рушджука, Мустафа Байракдар, розчарувався в Мустафі та задумав його повалення. Його зусилля призвели до другого повстання в 1808 році. Ув'язненого Селіма було вбито за наказом Мустафи, але від своїх потенційних убивць урятувався двоюрідний брат і спадкоємець Селіма, Махмуд. Тим часом повстанські війська оточили палац, з мурів якого Мустафа та його урядовці насміхалися з повстанців, і навіть показали повстанцям тіло Селіма в марній надії, що це зупинить їх. Повстанці все одно увійшли до палацу, заарештували Мустафу та оголосили Махмуда султаном.

Спроби реформ та заворушення яничар Перебуваючи ув'язненим у палаці, Селім навчав Махмуда ідей реформ, який продовжив реформи, зупинені яничарським переворотом 1807 року. Махмуд призначив великим візиром Мустафу Байракдара, лідера повстання, яке зробило його султаном, і реформи, які вони запровадили, знову розлютили яничарів.

Намагаючись залякати Махмуда, яничари влаштували коротке повстання та вбили візира, змусивши султана знову скасувати реформи та розпустити створену за зразком війська Селіма.

Вплив на пізніші події Махмуд, попри те, що на початку свого правління викликав гнів яничарів, зумів зберігати владу ще протягом кількох десятиліть, аж поки у 1826 році, та, позбувшись страху перед ними, — на думку деяких істориків, навмисно — спровокував повстання цього корпусу, що увійшло в історію як «Сприятлива подія». Закликавши регулярні війська та застосувавши артилерію для обстрілу штаб-квартири яничарів, султан вщент розгромив ці елітні частини, а тих, хто вижив, наказав заарештувати й невдовзі їх стратив. Віднині, не побоюючись державного перевороту, Махмуд зосередився на впровадженні військових і соціальних реформ, які, хоч і модернізували імперію, але не змогли зупинити її занепад.

Див. також

Дахідже Армія Нізам-і Джедід

Примітки