Франсуа Утар (; 7 березня 1925 року в Брюсселі — 6 червня 2017 року в Кіто ) — бельгійський соціолог-марксист і католицький священик.
Освіта
Утар вивчав філософію та теологію в семінарії Мехелена ( Бельгія ) та став священиком у 1949 році. Він здобув ступінь магістра політичних та соціальних наук у Католицькому університеті Левена (Бельгія). Він здобув ступінь у Міжнародному вищому інституті урбанізму (Брюссель, Бельгія). Він здобув ступінь доктора філософії з соціології в Католицькому університеті Левена та працював там професором з 1958 по 1990 рік. [ <span title="This claim needs references to reliable sources. (March 2024)">потрібне посилання</span> ]
Його докторська дисертація була присвячена соціології буддизму на Шрі-Ланці.
Автор та активіст Утар був автором і співавтором численних публікацій з соціально-релігійних питань. Протягом майже сорока років (1960–1999) він обіймав посаду головного редактора міжнародного журналу «Social Compass» («Соціальний компас»). Крім того, він виступав консультантом з питань соціології релігії для міжнародного католицького журналу «Concilium», заснованого в Неймегенському університеті. [потрібне джерело]
Він брав участь як експерт з питань перитусу у сесіях Другого Ватиканського собору (1962–1965), відігравши ключову роль у формуванні введення Gaudium et spes. Протягом багатьох років Хутарт розробив діалектичний підхід до вивчення світових релігій.
Під час фінансової кризи 2008 року, у жовтні 2008 року, Утар був запрошений ООН для обговорення питань глобалізації капіталу президентом ООН у Нью-Йорку. [ <span title="This claim needs references to reliable sources. (March 2024)">потрібне посилання</span> ]
У 2009 році Хутарт був нагороджений премією ЮНЕСКО-Маданджита Сінгха за сприяння толерантності та ненасильству «за його довічну відданість справі світового миру, міжкультурного діалогу, прав людини та просування толерантності, а також на знак визнання його видатних зусиль у просуванні справи соціальної справедливості у світі». Він розділив нагороду з пакистанським філантропом Абдулом Саттаром Едхі.
У 2009 році Утар підписав звернення з вимогою виключити «Хамас» зі списку терористичних організацій ЄС і відіграв важливу роль у проведенні «трибуналів Рассела» проти держави Ізраїль.
CETRI та сексусальне насильство У 2010 році з’явилися звинувачення в тому, що Утар скоїв сексуальне насильство над неповнолітнім. На той час Утар обіймав посаду радника CETRI (Centre Tricontinental) — бельгійської неурядової організації, яку він заснував у 1976 році. CETRI визначає свою мету як сприяння діалогу та співпраці між соціальними рухами та силами країн третього світу, а також заохочення опору та активних дій. Утар був одним із найактивніших членів Всесвітнього соціального форуму та брав активну участь у дискусії про глобалізацію та етику. [потрібне уточнення]
У жовтні 2010 року керівництво CETRI зажадало відставки Утара. Директор Бернар Дютерм заявив, що дії Утара суперечили цінностям CETRI.DH: Pédophilie: une ONG prend ses distances avec le chanoine Houtart
У листопаді, після суперечки зі своєю племінницею, яка висунула проти нього звинувачення, він зв’язався з комітетом підтримки, створеним для висунення його кандидатури на Нобелівську премію миру, і попросив припинити його діяльність.
Активність в організаціях
Center Tricontinental (CETRI) International Association of Sociology of Religion World Forum for Alternatives
Публікації
The Church and Revolution: from the French Revolution of 1789 to the Paris riots of 1968, from Cuba to Southern Africa, from Vietnam to Latin America, by François Houtart and André Rousseau. Translated by Violet Nevile (1971) Religions and ideology in Sri Lanka, Colombo, Hansa, (1974) El campesino como actor, Managua, Ed. Nicarao, (1982) Religion et modes de production précapitalistes, Bruxelles, editions de l'ULB, (1992) Sociología de la Religión, Mexico, Plaza y Valdés, (2000) Mondialisation des Résistances (with Samir Amin), Paris, L'Harmattan, (2002) Haïti et la culture dans une commune vietnamienne, Paris, Les Indes Savantes, (2004)
Примітки