ТарногородРудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918. (Терногород, Тарноґруд, ) — місто в східній Польщі. Належить до Білгорайського повіту Люблінського воєводства.
Історія
1589 року вперше згадується православна церква в Тарногороді. Тарногород був центром Тарногородського (Тарногрудського) деканату Перемиської греко-католицької єпархії.
Станіслав Лєдуховський очолив скликану 1715 року в місті Тарногородську конфедерацію.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали римо-католики, меншою мірою — православні українці та греко-католики, які розмовляли українською мовою.
У 1930 році господар Степан Карпюк балотувався на виборах до Сейму від Українського Виборчого Блоку #11, від міста Тарногород.
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська адміністрація в рамках акції Ревіндикації знищила місцеву православну церкву.
За пактом Молотова — Ріббентропа до СРСР, 29 вересня 1939 року німці передали місто 17-му стрілецькому корпусу. Однак «Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною» Сталін виміняв Литву на Закерзоння, яке до 12 жовтня було передане назад німцям. За німецької окупації у місті діяла філія Замістського Українського допомогового комітету.
За спогадами колишніх бійців УПА куреня «Месники», одного вечора в грудні 1946 року місто було зайняте повстанцями сотні «Месники-1», які, попередньо виставивши застави на в'їзних дорогах й ключових точках населеного пункту і перервавши телефонне сполучення з містом, поповнили запаси продовольства й цигарок в місцевій крамниці та ліків, медикаментів і перев'язувальних матеріалів в аптеці, залишили керівникам довідки про конфіскацію на потреби УПА, а потім безперешкодно відступили на Синявщину. Місцевий відділ міліції, який мав зв'язки з польським підпіллям організації «Воля і Незалежність» (ВІН), спротиву не чинив.Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5 Літопис УПА. Торонто 1989 — Львів 1995
Пам'ятки
Костел Преображення Господнього (1750–1771, архітектор Бернард Меретин, участь — Полейовський ПетроHornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982.- Tom XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. )
Населення Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Посилання Повні окружні листи кандидатів Українського Виборчого Блоку 11. Часопис Діло. Львів. 29 жовтня 1930 року.