Олександр Олександрович Яневич (нар. 6 квітня 1958) — український археолог, фахівець із кам'яної доби Причорномор'я. Кандидат історичних наук, науковий співробітник Відділ археології кам'яного віку Інституту Археології НАН України. Учасник, а згодом керівник ряду польових експедицій у Гірському Криму, зокрема міжнародних. Автор великої кількості публікацій.
Життєпис У 1976—1981 роках навчався і закінчив Сімферопольський державний університет ім. Фрунзе, історичний факультет, за спеціальністю «історія». У 1981—1986 роках — аспірант Інституту археології АН України. 1987 року захистив дисертацію на тему «Пізній мезоліт та неоліт Криму (Питання становлення неолітичної культури)» на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н., професор Дмитро Телегін.
Наукова діяльність Спеціалізується на первісній археології, пізньому палеоліті, мезоліті та неоліті Криму та Півдня Східної Європи. Досліджує культурно-технологічні традиції давніх груп населення, хронологію та періодизацію пам'яток, проблеми первісної економіки. Вперше виділив Шпанську археологічну культуруЯневич, О. О. 1993. Шпанська мезолітична культура. Археологія, 1, c. 3-15. Читав як запрошений професор лекції з мезоліту та неоліту Криму у Вільному університеті Берліна (ФРН) та за пізнім палеолітом України в Токіо метрополітен університеті (Японія). Автор ряду статей з археології в Енциклопедії історії УкраїниЯневич, О. О. 2013. Таш-аірська культура. В: Енциклопедія історії України, Т. 10. Київ: Наукова думка, c. 41.Яневич, О. О., 2013. Шан-кобинська культура. В: Енциклопедія історії України, Т. 10. Київ: Наукова думка, 2013, c. 593.Яневич, О. О. 2013. Шпанська культура. В: Енциклопедія історії України, Т. 10. Київ, Наукова думка, c. 655..
Участь у польових експедиціях
1977—1980 роки — участь у Кримській палеолітичній експедиції Інституту антропології Академії наук УРСР на стоянках Заскельне V і VI. 1981 рік — очолював мезолітичний загін Кримської палеолітичної експедиції ІА АН УРСР на стоянці Вишневе I. 1983 рік — участь в експедиції ІА АН УРСР «Славутич». 1984 рік — очолював Кримську мезолітичну експедицію ІА АН УРСР на стоянках Вишневе I, II та Домчит-Кая. 1987 рік — очолював Кримську мезолітичну експедицію (розкопки стоянки Вишневе II та розвідки в Гірському Криму). 1988 рік — очолював південнокримський мезолітичний загін (розвідки та розкопки стоянки Шпан-Коба). 1989 рік — очолював Кримську мезолітичну експедицію ІА АН УРСР на стоянці Шпан-Коба. 1990 рік — очолював Кримську мезолітичну експедицію Інституту археології Академії наук УРСР на стоянці Буран-Кая III. 1993 рік — очолював мезолітичну експедицію Кримського філіалу НАНУ на стоянці Вишневе II. 1994 рік — співкерівник українсько-французької експедиції ІА НАНУ та Інституту палеонтології людини, Париж, на стоянці Буран-Кая III. 1995, 1997, 1998 роки — очолював Кримську пізньомезолітичну експедицію ІА НАНУ на стоянці Буран-Кая III. 2001 рік — співкерівник Українсько-американської експедиції ІА НАНУ та Southern Methodist University, Даллас, на стоянці Буран-Кая III. 2005 рік — проводив розвідки на річці Біюк-Карасу у Східному Криму. 2005—2006 рік — співкерівник Кримської пізньопалеолітичної експедиції ІА НАНУ на стоянці Грот Скелястий. 2006—2007 роки — співробітник Межирицької українсько-французької експедиції ІА НАНУ, Muséum national d'histoire naturelle та CNRS у рамках проекту ANR «Mamus». 2008 рік — співкерівник українсько-японської експедиції ІА НАНУ та Tokyo Metropolitan University на стоянці Буран-Кая IV. 2009—2013 роки — співкерівник Українсько-французької експедиції ІА НАНУ, Muséum national d'histoire naturelle та CNRS на стоянках Буран-Кая III та IV.
Бібліографія
Примітки