Андріївський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Сталінської округи та Сталінської області Української РСР з адміністративним центром у селах Андріївка та Сергіївка.

Територія та населення Станом на 1923 рік площа території району становила 696 кв. верст, чисельність населення — 25 773 особи.

На 1 січня 1926 року територія району становила 604,5 кв. км, чисельність населення — 24 520 осіб, з них чоловіків — 11 919, жінок — 12 601, густота населення — 40,6 особи на кв. км. Переважало населення української та грецької національностей.

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 24 139 осіб, серед них українців — 21 757, росіян — 1 668, євреїв — 26, білорусів — 62, татарів — 20, німців — 540, греків — 5, інших — 61.

Історія та адміністративний устрій Утворений 7 березня 1923 року, відповідно до постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини», в складі Юзівської (згодом — Сталінська) округи Донецької губернії. До складу району увійшли території колишніх Андріївської, Богатирської, Константинопольської та Улаклицької волостей Гришинського повіту. На початок 1926 року до складу району входило 13 сільських рад із 31 населеним пунктом, з яких 5 мало більше 300 дворів, 1 — від 101 до 300 дворів, 3 — від 51 до 100 дворів, 13 — від 26 до 50 дворів, 9 — від 2 до 25 дворів. Загальна кількість господарств у районі становила 4 287, у середньому 138 господарство на 1 населений пункт. Розформований 9 жовтня 1928 року, відповідно до постанови Президії ВУЦВК «Про районування грецької національності на території Сталінської округи». Його грецькі національні сільські ради — Багатирську, Новобагатирську, Константинопольську та Улаклицьку — включено до складу новоутвореного Велико-Янісольського грецького національного району.

Станом на 1 вересня 1946 року площа території району становила 600 кв. км, до складу району входили 1 селищна (Райська) та 12 сільських рад (Андріївська, Благодатівська, Дмитрівська, Золото-Колодязька, Карло-Лібкнехтівська, Лідинська, Михайлівська, Ново-Григорівська, Сергіївська, Спасько-Михайлівська, Степанівська, Федорівська та Яковлівська), яким підпорядковувалося 75 населених пункти — 1 селище міського типу, 30 сіл, 2 селища та 42 хутори. На 1 січня 1956 року площа території району становила 800 кв. км, до складу району входили 1 селищна (Райська) та 11 сільських рад: Андріївська, Благодатівська, Дмитріївська, Золото-Колодязька, Михайлівська, Ново-Григорівська, Сергіївська, Спасько-Михайлівська, Степанівська, Федорівська та Яковлівська.

Ліквідований 21 січня 1959 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про ліквідацію деяких районів Сталінської області». Територію району розподілено між Добропільським, Олександрівським районами та Дружківською і Краматорською міськими радамиУказ Президії Верховної Ради УРСР № 55/10 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію деяких районів Сталінської області» 21.01.1959 р..

Примітки