Софі́я Гале́чко (Ґалє́чко; , Новий Санч, Королівство Галичини та Володимирії — , Пасічна, Івано-Франківська областьЛист Ольги Підвисоцької до члена Центральної Управи Українських січових стрільців Івана Боберського про осмерть хорунжої Софії Галечко, с. Пасічна, 31.08.1918. //За волю України: Історичний збірник УСС. В 50-ліття збройного виступу Українських Січових Стрільців проти Москви 1914-1964 / Головний редактор С.Ріпецький. — Нью-Йорк: Виданя Головної Управи УСС, 1967. — С. 438-439.) — українська громадська діячка та військова, хорунжа Українських січових стрільців.

Разом з Оленою Степанів стала одна з перших українських жінок-офіцерок. Нагороджена медаллю «За хоробрість».

Життєпис Народилася 3 травня 1891 року в місті Новий Санч на Лемківщині (Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, нині — місто в Польщі) в родині поштового урядника і приватної викладачки. Кандидатка історичних наук Ольга Бежук, їхня сімʼя була мішаною: батько був українцем, а мати була полькою. Мала молодшого брата Генрика. Батьки згодом переїжджають до Львова.

Закінчила народну школу в рідному місті. Згодом родина переїхала до Львова. Із 9 років навчалася в польськомовній дівочій гімназії імені Юліуша Словацького у Львові. З 1910 року — навчалася на філософському факультеті університету міста Грац (Австро-Угорщина). Брала участь в українському молодіжному русі. Під час навчання в університеті очолювала гурток «Рідна школа», була заступницею голови товариства «Січ», заснувала при університеті крамницю з канцелярським приладдям і гуцульськими виробамиБежук О. Софія Галечко: «Оригінальний хорунжий» чи «шляхетна людина»?// Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Гендерні дослідження»: збірник наукових праць. — 2017. — Вип.3. — С. 15.. Також очолювала міську громадську організацію «Взаємна поміч», доброчинними послугами якої користувалася українська громада, що проживала в Граці.

З початком Першої світової війни залишила навчання. У 1914 році стала санітаркою (закінчила курси санітарок, організовані Червоним ХрестомДмитерко-Ратич Г. Зі зброєю в руках: Пам'яті Софії Галечко// Наше життя. — 1958. — Ч. 10. — С. 3-5.). Працювала у шпиталі Граца — мала зарплатню 270 крон, помешкання і харчуванняБежук О. Софія Галечко: «Оригінальний хорунжий» чи «шляхетна людина»?// Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Гендерні дослідження»: збірник наукових праць. — 2017. — Вип.3. — С. 16..

2 вересня 1914 року добровільно вступила до Легіону Українських січових стрільців (УСС). Піти на фронт її спонукало бажання рівноправності з чоловікамиБайдак М. Втеча і повернення: українки в лавах Січових стрільців// Народознавчі зошити. — 2016. — № 6. — С. 1289.. Була розвідницею, стрільчинею, четаркою. Командувала четою у 4-й сотні УСС Зенона Носковського. Відзначилася під час боїв на Тернопільщині, зокрема 14 вересня 1915 вмілими діями на чолі чети врятувала від поразки курінь. Нагороджена 10 листопада 1914 року медаллю «За хоробрість». Того ж року підвищена в званні до підхорунжої. У серпні 1915 року отримала звання хорунжої УСС. Відзначилася у боях в Карпатах (зима 1914-1915) та під час бою за гору Маківку. Була нагороджена другою срібною «Медаллю за хоробрість».

Військовий кореспондент із галицького фронту Ференц Мольнар у звіті «Дівчата—бойовики у Розстрільній» за 13 серпня 1915 року описував Галечко так:

Брала активну участь у визвольних змаганнях 1917-1918 років. У 1917–1918 роках служила в запасній частині — Коші Легіону УСС. Повернутися до навчання в університеті не вдалося через проблеми з очима і відсутність засобів для лікуванняУкраїнські жінки у горнилі модернізації / Українська асоц. дослідн. жіночої історії, НАН України. Інститут народознавства; редакторка О. Кісь. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 83.. За іншою версією, Галечко не бачила майбутнього поза фронтом — через хронічне запалення очей вона не могла викладати і працювати, а під час війни втратила важливі документи: університетський диплом та свідоцтво санітарної практики в шпиталях ГрацаБежук О. Софія Галечко: «Оригінальний хорунжий» чи «шляхетна людина»?// Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Гендерні дослідження»: збірник наукових праць. — 2017. — Вип.3. — С. 21..

Загибель 20 липня 1918 трагічно загинула — купалась у річці Бистриці, потрапила у вир і втопилася у селі Пасічна(тепер — село Надвірнянського району Івано-Франківської області України). Існує хибна версія, що Софія Галечко покінчила життя самогубствомЛиповецький С. Жінка на війні: «Уважала це за свій обов'язок щодо українського народу». — Історична правда. — 2021. — 17 березня.. Зокрема, так вважала військовичка УСС Олена Степанів.

Похована в селі Пасічна, в урочищі Розтока. Михайло Дем'янчук, який був присутній на похороні, описав його так:

Старшини УСС: Галечко перша ліворуч1916Із Ганною Дмитерко1916Ганна Дмитерко, Галечко та Ольга БасарабВідень, 1917

Особисте життя Батько був українцем, а мати — полькою. Мала молодшого брата — Генрика.

Під час навчання в університеті покохала студента Андрія Курівця. Кохання було взаємне. Але 1913 року хлопець захворів на туберкульозу і незабаром помер. У 1915 році, разом із Ганною Дмитерко, відвідала в Калуші батьків покійного нареченого.

Під час військової служби переписувалась з батьками й братом, який був тоді на італійському фронті. До батька і брата писала німецькою, до матері — польською. До тіток (сестер батька), які жили у Львові, писала українською.

Вшанування пам'яті На державному рівні

16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «3 травня - 130 років із дня народження Софії Галечко (1891-1918), громадської та військової діячки, хорунжої Українських січових стрільців».

Інше Звитяга Софії Галечко оспівується у стрілецькій пісні «В дев'ятсот штирнастім році»:

(Фрагмент) В дев'ятсот штирнастім році, як жнива зачались, Дві студентки українські до стрільців вступали. Степанівна і Галєчко взяли розмишляти, Пішли они для українців слави добувати...

А як наші товаришки вступили у бої, Заслужили за відважність срібнії медалі. І так наші товаришки завше воювали, Що в найгірші офензиві команду тримали.

По тім много зголосилось товаришок різних, Степанівна і Галєчко — вже ранги хорунжих. Понад наші товаришки ревіли гармати — Степанівна і Галєчко вміли воювати...

А Галєчко — товаришка сама ся зістала, А на місце Степанівни Дмитерківна стала. Десятниця Михайлинин і Ґандзя Дмитерко Вже ходили на патролю, як ся тілько смеркло...

У 1924 році Микола Угрин-Безгрішний написав п'єсу «Софія Галечко». 4 листопада 1990 року на могилі Софії Галечко встановили пам'ятник: у кам'яній брилі вміщено бронзовий барельєф із зображенням Галечко у військовій формі, зверху хрест, а знизу напис: «Хорунжа УСС Софія Галечко 1891—1918. За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ». У 1993 році (згідно з розпорядженням Представника Президента України від 9 грудня 1993 року №446) могилу Софії Галечко внесли до реєстру місць пам'яті Української революції Могила Галечко С. //Визвольні змагання . Інформація про місця пам'яті Української революції 1917-1921 рр.. 17 грудня 2013 року в Івано-Франківському міському центрі патріотичного виховання імені Степана Бандери була представлена вистава «Софія Галечко» драматичним гуртком «МІФІЯ», за мотива п'єси Миколи Угрин-Безгрішного «Софія Галечко». У місті Надвірна щорічно проходить обласний фестиваль повстанської і стрілецької пісні імені Софії Галечко. В Івано-Франківську є вулиця Софії Галечко. З 2022 року вулиця Софії Галечко є у КиєвіСкотнікова О. У Києві перейменували вулицю на честь першої українки-офіцера Софії Ґалечко// Вечірній Київ. — 2022. — 11 грудня..

Бібліографія Третя чета. Товаришам із моєї чети на спомин спільних трудів і боїв // За волю України: Історичний збірник УСС. В 50-ліття збройного виступу Українських Січових Стрільців проти Москви 1914-1964 / Головний редактор С.Ріпецький. — Нью-Йорк: Виданя Головної Управи УСС, 1967. — С. 180-184.

Примітки

Джерела Байдак М. Втеча і повернення: українки в лавах Січових стрільців// Народознавчі зошити. — 2016. — № 6. — С. 1286-1293. Бежук О. Велика війна у щоденниках хорунжої Софії Ґалечко // Culture.pl. — 2022. — 24 березня.

Галечко Софія // / Надвірнянська ЦРБ; укладач М. Гринюк; відп. за випуск М. Кушнерчук. — Надвірна, 2014. — С. 10-12.

Дем'янчук М. Похорон хорунжої УСС Софії Галєчко// Вісті комбатанта. — 1963. — №3. Дмитерко-Ратич Г. Зі зброєю в руках: Пам'яті Софії Галечко// Наше життя. — 1958. — Ч. 10. — С. 3-5. За волю України: Історичний збірник УСС. В 50-ліття збройного виступу Українських Січових Стрільців проти Москви 1914-1964 / Головний редактор С.Ріпецький. — Нью-Йорк: Виданя Головної Управи УСС, 1967. — С. 166, 180-184, 185, 187, 411, 438, 456, 457. Липовецький С. Жінка на війні: «Уважала це за свій обов'язок щодо українського народу». — Історична правда. — 2021. — 17 березня. Литвин М., Науменко К. Українські січові стрільці: До 500-річчя козацької слави. — Київ: Видавництво товариства «Знання» України, 1992. — С. 13, 18. — ISBN 5-7770-0446-6 Луговий О. Визначне Жіноцтво України: історичні життєписи у чотирьох частинах. — Торонто: Накладом автора, 1942. — С. 221. Могила Галечко С. //Визвольні змагання . Інформація про місця пам'яті Української революції 1917-1921 рр. Українські жінки у горнилі модернізації / Українська асоц. дослідн. жіночої історії, НАН України. Інститут народознавства; редакторка О. Кісь. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — С. 83.