Адмірал сер Джон Ґор (9 лютого 1772 — 21 серпня 1836) — офіцер Королівського флоту, який брав участь у Французькій революційній та Наполеонівських війнах.
Раннє життя Ґор народився 9 лютого 1772 року в графстві Кілкенні, Ірландія. Його батьком був полковник Джон Ґор, віцеуправитель Лондонського Тауера в 1776 році.
Морська кар'єра Ґор вступив до Королівського флоту в серпні 1781 року на посаді слуги капітана і служив мічманом, перш ніж отримати звання лейтенанта 26 листопада 1789 року та командира 24 травня 1794 року. Королівський флот щойно захопив французький корвет «Флеш» під час взяття Бастії, в якому Ґор відіграв значну роль і був поранений. Британці взяли корвет на озброєння як HMS Fleche та віддали в управління Ґору. Він спорядив його та відправив на Мальту, де вів переговори з великим маґістром лицарів-госпітальєрів Еммануелем де Роган-Полдюком щодо моряків, припасів тощо. 13 вересня Ґор був свідком на суді над лейтенантом Вільямом Вокером, командиром найнятого озброєного кутера «Роуз», за звинуваченням у тому, що Вокер брав гроші від купців у Бастії за супровід їхніх суден до Ліворно, де відбувся військовий суд. Вокера було виправдано.
Ґор отримав підвищення до капітана 14 листопада 1794 року. Під час командування HMS Тритон, він брав участь в успішному бою 16 жовтня 1799 року, в якому було захоплено два іспанські фрегати та вилучено понад 2 мільйони срібних доларів. Командуючи 32-гарматним фрегатом HMS Медуза, він брав участь у бою 5 жовтня 1804 року. 4 грудня 1813 року отримав звання контр-адмірала, а 27 травня 1825 року став головнокомандувачем військ Нору. 27 травня 1825 року отримав звання віцеадмірала і з 1831 по 1834 рік служив головнокомандувачем в Ост-Індії та Китаї.
Особисте життя 15 серпня 1808, він одружився з Джорджаною Монтеґю (1786—1854), дочкою адмірала сера Джорджа Монтеґю. У них було четверо дітей:
Джорджіана Ґор (1810—1877), яка вийшла заміж за генерала Чарльза Стюарта, сина капітана Джона Джеймса Стюарта (сина генерала сера Чарльза Стюарта) та Альбінії Салліван, у 1839 році Джон Ґор (), лейтенант Королівського флоту, який потонув, намагаючись врятувати моряка в Ост-Індії. Енн Ґор (1817—1877), яка одружилася вдруге з Річардом Керзоном-Гоу, 1-м графом Гоу, сином шановного Пенна Асшетона Керзона (старшого сина 1-го віконта Керзона) та Софії Шарлотти Гоу, суо-юре баронеси Гоу з Ланґара, у 1845 році. Марія Ґор (1819—1902), яка вийшла заміж за майора Генрі Літтлтона Повіс-Кека, сина Томаса Повіса, 2-го барона Лілфорда та Генрієтти Марії Атертон, у 1862 році.
Сер Джон помер 21 серпня 1836 року в Датчеті, Бакінґемшир. Леді Ґор померла у Вілкоті в 1854 році.
Спадщина Через свою доньку Анну він був дідом полковника Монтегю Керзона, леді Мері Анни Керзон (дружини Джеймса Гамільтона, 2-го герцога Аберкорна) та адмірала сера Асшетона Ґора Керзон-Гоу, який обіймав посаду головнокомандувача Середземноморського флоту від 1908 до 1910 року.
Його портрет, що зберігся і перебуває в колекції Національного морського музею в Ґрінвічі, приписують художникові Джону Вестбруку Чандлеру.
Посилання