Кавендіш — це плоди одного з сортів бананів, що належать до підгрупи Кавендіш групи сортів бананів AAA (триплоїдні сорти Musa acuminata). Цей же термін використовують і для опису рослин, на яких ростуть банани.

Серед них є комерційно важливі сорти, такі як «Dwarf Cavendish» (1888) та «Grand Nain» («банан Чикіта»). З 1950-х років ці сорти є найпоширенішими в міжнародній торгівлі. Вони замінили банан Грос Мішель після того, як той був знищений панамською хворобою.

Вони не здатні до статевого розмноження, і поширюються виключно за допомогою ідентичних клонів. Через це генетичне різноманіття підгрупи вкрай низьке. У поєднанні з тим, що Кавендіш висаджується густими масивами в монокультурі без інших природних видів-буферів, робить Кавендіш надзвичайно вразливим до хвороб, грибкових спалахів та генетичних мутацій, що може зрештою призвести до комерційного зникнення.

Історія культивування

Банани сорту Кавендіш були названі на честь . Хоча вони не були першими відомими бананами в Європі, близько 1834 року Кавендіш герцог отримав партію бананів (з Маврикію), люб'язно надану капеланом Олтон-Тауерс (тогочасної резиденції графів Шрусбері). Його головний садівник і друг, сер Джозеф Пакстон, виростив їх у теплицях Чатсворт-Хауса. Пакстон ботанічно описав рослини під назвою Musa cavendishii — на честь герцога.

У 1850-х роках банани з Чатсворта відправляли до різних куточків Тихоокеанського регіону. Вважається, що деякі з них могли опинитися на Канарських островах, хоча інші дослідники вважають, що банани там з'явилися ще в XV столітті: їх завезли ранні португальські дослідники, які у свою чергу отримали банани із Західної Африки та згодом поширили на Карибах. Африканські банани ж були завезені з Південно-Східної Азії на Мадагаскар ранніми австронезійськими мореплавцями. У 1888 році Томас Файф завіз банани з Канарських островів до Англії. Нині відомо, що ці банани належали до сорту Dwarf Cavendish.

Масове комерційне виробництво бананів Кавендіш розпочалося в 1903 році, але широкого поширення вони набули пізніше, коли в 1950-х роках панамська хвороба вразила домінуючий сорт Грос Мішель («Великий Майк»). Оскільки Кавендіш успішно вирощували на тих самих ґрунтах, де раніше були уражені рослини Грос Мішель, багато хто вважав, що сорти Кавендіш більш стійкі до хвороби. Однак у середині 2008 року повідомлення із Суматри та Малайзії засвідчили, що панамська хвороба почала вражати і сорти Кавендіш.

Після багаторічних спроб не допустити поширення збудника в Америці, у середині 2019 року панамська хвороба тропічної раси 4 (TR4) була виявлена на бананових плантаціях карибського узбережжя. Оскільки жоден фунгіцид не є ефективним проти TR4, Кавендіш може спіткати та ж доля, що й Грос Мішель.

Таксономія та номенклатура Банани Кавендіш є підгрупою триплоїдної (ААА) групи сортів Musa acuminata.

Сорти Кавендіш розрізняються за висотою рослини та характеристиками плодів, класифікаційні системи можуть визнавати ті самі сорти окремими або об'єднувати їх. За однією системою, найважливішими для плодовиробництва клонами є: «Карликовий Кавендіш», «Гранд Нейн», «Лакатан» (бунгулан), «Пойо», «Валері» та «Вільямс». Інша класифікація включає: «Подвійний», «Карликовий Кавендіш», «Надкарликовий Кавендіш», «Гранд Нен», «Пісанг Масак Хіджау» (син. «Лакатан») та «Гігантський Кавендіш» як групу кількох важкорозрізнюваних сортів (серед них «Пойо», «Робуста», «Валері» та «Вільямс»). «Гранд Нен» є найважливішим клоном у міжнародній торгівлі, тоді як «Карликовий Кавендіш» — найпоширенішим у вирощуванні. «Гранд Нен» також відомий як банан Чикіта.

Використання У 1998–2000 роках банани Кавендіш становили 47% світового виробництва бананів і переважну частку міжнародного торгового обігу.

Плоди їдять сирими, використовують у випічці, фруктових салатах та як доповнення до страв. У момент продажу шкірка частково зелена; дозріваючи, плід жовтіє, а крохмаль перетворюється на цукри, надаючи йому солодкості. На останній стадії дозрівання (стадія 7) з'являються коричнево-чорні «цукрові плями». Перезрілий банан має чорну шкірку та розм'яклу м'якоть.

Дозрівання може відбуватися природно або штучно. Після збору плоди здатні пожовтіти самостійно — за умови достатньої зрілості на момент врожаю — або піддаються обробці етиленом для прискорення дозрівання. Жовтіючи, банани самі виділяють природний етилен, що супроводжується характерним солодким ароматом ефірів. Більшість роздрібних торговців продають банани на стадіях 3–6, причому стадія 5–7 є оптимальними для негайного споживання. Для бананів Кавендіш використовують PLU-коди 4011 (жовті) та 4186 (малі жовті); органічним присвоєно код 94011.

Хвороби Банани Кавендіш, що становлять близько 99% експорту бананів до розвинених країн, вразливі до грибкової панамської хвороби. Існує ризик зникнення сорту. Оскільки Кавендіш є партенокарпічним (не має насіння та розмножуються лише шляхом клонування), його стійкість до хвороб, як правило, низька. Розвиток стійкості до хвороб залежить від мутацій у посадковому матеріалі і тому еволюціонує повільніше, ніж у культур, що розмножуються насінням.

Єдиною альтернативою для захисту плантацій від тропічних і субтропічних захворювань — бактеріального в'янення та фузаріозного в'янення, відомого як панамська хвороба, — залишається виведення стійких сортів. Замінник для Кавендіш, імовірно, потребуватиме генної інженерії, забороненої в деяких країнах. Традиційна селекція рослин ще не змогла створити сорт, який зберігав би смак і тривалість зберігання Кавендіш.

У 2017 році Джеймс Дейл, біотехнолог з Квінслендського технологічного університету (Брисбен, Австралія), створив саме такий трансгенний банан, стійкий до тропічної раси 4.

У 2023 році Філіппінське космічне агентство та Бюро рослинництва вжили заходів боротьби зі шкідниками Fusarium oxysporum f.sp. cubense. У 2022 році Філіппіни посіли друге місце у світі з експорту бананів, а Кавендіш залишався провідним сортом.

Див. також

Муса (банан)

Посилання