Антон Петрович Маєвський (, , , м. Мінськ — , Новопетровське укріплення) — підполковник, учасник російсько-турецької війни (1828—1829), комендант Новопетровського укріплення Ф. А. Пискунов, «Воспоминания поручика Фролова о солдатской службе Шевченко в Новопетровском укреплении», Ізборник «Воспоминания о Тарасе Шевченко». — : Дніпро, 1988. — С. 295; 529—530., знайомий Тараса Шевченка.
Життєпис Народився в 1802 р. у родині шляхтича Мінської губернії Петра Антоновича Маєвського (мешкав у власному домі і працював хліборобом за містом Мінськом у Недвежині).
У 1808—1817 pp. навчався у 2-у Кадетському Корпусі у м. Санкт-Петербурзі.
16 травня 1824 р. Маєвський А. як випускник 2-го Кадетського Корпусу з військовим званням прапорщика служив у 7-у Піонерному батальйоні (розквартований був між містами Кам'янець та Могильов) «Русский инвалид». № 125, 28 мая 1824 г. «Историческое обозрение 2-го Кадетского корпуса», 1862 г..
8 листопада 1927 р. отримав військове звання підпоручника і переведений був у 6-й Піонерний батальйон (розквартований був у м. Бендери та м. Кишинів) «Русский инвалид». № 289, 15 ноября 1827 г.
20 вересня 1828 р. нагороджений орденом св. Анни 4-го ступеня «Список подполковникам по старшинству». Исправлено по 30-е ноября. , В военной типографии, 1848 г. — С.335 (Маевскій Антонъ Петровичъ). за відмінну хоробрість і постійну старанність під час та у битві 3-го липня «Русский инвалид». № 276, 3 ноября 1828 г. «Сенатские ведомости» № 43, 27 октября 1828 г..
27 липня 1829 р. затверджений у чині поручника Інженерного корпусу 6-го піонерного батальйону за відмінність у битві проти турків «Русский инвалид». № 217, 26 августа 1829 г..
6 грудня 1829 р. нагороджений поручник 5-го саперного батальйону Махэвськи орденом св. Анни 3-го ступеня із бантом — за відмінну мужність та хоробрість у війні проти турків «Русский инвалид». № 327, 24 декабря 1829 г. «Сенатские ведомости» № 52, 28 декабря 1829 г..
21 лютого 1830 р. на службі в 5-у саперному батальйоні призначений на посаду ад'ютанта командира 3-ї Саперної бригади «Русский инвалид». № 54, 27 февраля 1830 г..
8 жовтня 1832 р. отримав військове звання штабс-капітана залишаючись при колишній посаді, як відзнака за службу «Русский инвалид». № 257, 13 октября 1832 г. РГВИА, ф.395 оп.87, 2 отд. 1832, д.815..
19 лютого 1836 р. переведений на військову службу у 1-й саперний батальйон у складі 1-ї «Русский инвалид». № 47, 22 февраля 1836 г.23.12.1841 р. Інженерні війська реорганізовані, тому батальйон був виведений зі складу 1-ї Саперної бригади та зарахований до Гренадерського корпусу..
13 червня 1838 р. отримав звання капітана з відповідною вакантною посадою 1-му саперному батальйоні «Русский инвалид». № 155, 21 июня 1838 г..
У 1841 р. удостоєний Маевский А. П., «Оренбургская шевченковская энциклопедия», Энциклопедический проект Оренбургского государственного университета, Инициатор и руководитель заслуженный деятель науки РФ Л. Н. Большаков, 1999 г. / .
22 жовтня 1842 р. переведений в Оренбурзький Лінійний 4-й батальйон зі званням майора з дислокацією в Орській фортеці «Русский инвалид». № 239 25 октября 1842 г..
19 березня 1844 р. призначений на посаду коменданта Новоолександрівського укріплення (Ново-Петрівського укріплення «Русский инвалид». № 66 22 марта 1844 г. Мангишлакському півострові). Отримав винагороду 344 рублів.
11 лютого 1848 р. отримав звання підполковника за відмінну службу «Русский инвалид». № 36, 14 февраля 1848 г. «Список подполковникам по старшинству», , 1849 г., стр.335..
26 листопада 1848 р. нагороджений орденом святого Георгія 4-го ступеня (№ 8045 у списку) за бездоганну службу в офіцерських чинах 25 років «Сенатские ведомости» № 14, 18 февраля 1849 г. «Русский инвалид» № 21, 27 января 1849.
11 Березня 1850 р. нагороджений орденом св. Анни 2-го ступеня за відмінну і дбайливу службу «Сенатские ведомости» № 27, 04 апреля 1850 г. «Русский инвалид» № 65, 22 марта 1850 г..
16 березня 1850 р. затверджений на посаді коменданта Новопетровського укріплення «Русский инвалид». № 63, 19 марта 1850 г.. У 1851 р. був в штаті Комендантського управління «при ордонанс-гаузі», на посаді коменданта Ново-Петровського укріплення Адресъ-Календарь Оренбургской губерніи 1851 года, г. Уфа, 1851 г. — С.48..
У 1851 р.він відправив солдата Т. Шевченко в Каратауську експедиціюБольшаков Л., «Літа невольничі», с. 295—296. з метою пошуку вугілля в горах Каратау, де Шевченко мав можливість вільно від заборони малювати та спілкуватися з друзями, подалі від найсуворішого нагляду та офіцерського авторитаризму Военное кладбище в Форт-Шевченко (Форт-Шевченко. Памятные достопримечательности Мангистау), Путешествия по Мангышлаку и Казахстану, «Silk Road Adventures».. Т. Шевченко довіряв Маєвському А. П., тому Маєвський отримував по пошті на своє ім'я кореспонденцію для Шевченка. Маєвський став удівцем, у нього залишилися діти і Шевченко вчив їх Н. Ф. Савичев, «Кратковременное знакомство с Тарасом Григорьевичем Шевченко», «Казачий Вестник», № 53, 1884 г.. Він дуже любив Т. Шевченко, як друга, і приймав його у себе в гості в дом, коли часто почував себе самотнім. У 1852 р. Т. Шевченко писав про коменданта Новопетровського укріплення підполковника Маєвського А. П. «Подполковник А. П. Маевский», Сайт Прихода Успения Пресвятой Богородицы Римско-католической церкви г. Астрахани, 03.01.2021:
12 січня 1853 року виключений зі списків військовослужбоців у зв'язку зі смертю «Русский инвалид». Прибавление к № 12, 16 января 1853 г. ЦГА Башкортостана, ф.2, оп.1, д.15216..
Нагороди 20 вересня 1828 р. орден св. Анни 4-го ступеня, 6 грудня 1829 р. орден св. Анни 3-го ступеня із бантом, 1841 р. , 26 листопада 1848 р. орденом святого Георгія 4-го ступеня (№ 8045 у списку), 11 Березня 1850 р. орден св. Анни 2-го ступеня,
Родина Сини: Ігнатій (нар. близько 1840 р.) та Антон (нар. близько 1846 р.) — стали військовими.
Брати НИАБ, «Ревизские сказки 29 февраля 1816 г. безпоместного шляхетства, живущему за городом Минском в Недвежине в собственных своих домах на городской земле без крестьян» ; фонди 391, 708, 789.: Станіслав Петрович (помер у м. Мінську в 1854 р.), Домінік Петрович (1818 р. нар.) служив у Сумському Гусарському полку старшим вахмістром і мешкав у м. Сувалки Царства Польського, Ігнатій (1799 р. нар.).
Сестри: Алоїза (1809 р. нар.), Ельжбета (1812 р. нар.).
Картини Тараса Шевченко
Примітки
Коментарі
Цитати
Джерела
«Список подполковникам по старшинству». Исправлено по 30-е ноября, , В военной типографии, 1848 г. — С.335 (Маевскій Антонъ Петровичъ). «Воспоминания о Тарасе Шевченко». — : Дніпро, 1988. — С. 295; 529—530. «Киевский телеграф», № 53, 1876 г. «», № 60, 11 марта 1961 г. Из воспоминаний Е. М. Косарева; «Кіевская старина», 1889 г., март, стр.577. «Русскій инвалидъ», Санктъ Петербургъ, № 125 28.05.1824, № 289 15.11.1827, № 276 03.11.1828, № 54 27.02.1830, № 257 13.10.1832, № 47 22.02.1836, № 155 21.06.1838, № 239 25.10.1842, № 66 22.03.1844, № 36 14.02.1848, № 21, 27.01.1849, № 65 22.03.1850, № 63 19.03.1850, Прибавление к № 12 16.01.1853.
Посилання
Ф. А. Пискунов, «Воспоминания поручика Фролова о солдатской службе Шевченко в Новопетровском укреплении», Ізборник «Подполковник А. П. Маевский», Сайт Прихода Успения Пресвятой Богородицы Римско-католической церкви г. Астрахани, 03.01.2021; Военное кладбище в Форт-Шевченко (Форт-Шевченко. Памятные достопримечательности Мангистау), Путешествия по Мангышлаку и Казахстану, «Silk Road Adventures».