Ді́ксонівська науко́ва пре́мія () — американська наукова премія, заснована у 1969 році лікарем з Піттсбурга Джозефом З. Діксоном та його дружиною Агнес Фішер Діксон. З 1970 року її щорічно вручає Університет Карнегі-Меллон особі, яка того року привнесла «найбільший прогрес в галузі науки». Це можуть бути досягнення у природничих науках, інженерії, комп'ютерних науках та математиціThe Dickson Prize in Science // Carnegie Mellon University. Премія не може бути присуджена виключно випускнику або працівнику Університету Карнегі-Меллон. Вважається, що фокус нагородженого наукового досягнення був досягнутий у Сполучених Штатах.

Діксон та його дружина зробили пожертву на премію з медицини, яку присуджує Університет Піттсбурга.

Вісім із 52 лауреатів (станом на 2025 рік) отримали Нобелівські премії з фізіології або медицини, з фізики або з хімії.

Лауреати нагороди За час існування нагороди її отримувалиDickson Prize in Science. Past Winners // Carnegie Mellon University:

1970: Річард Беллман (математика) 1971: Джордж Паладе, (клітинна біологія) 1972: (металургія) 1973: Елайс Джеймс Корі (органічна хімія) 1974: (цивільне будівництво) 1977: (хімічна інженерія) 1978: (генетика та молекулярна біологія) 1980: (металургія) 1982: (магнітний резонанс) 1983—1984: Едвард Фредкін (комп'ютерні науки) 1985: (генетика, біологія та хімія) 1986: (хімічна інженерія, фізика та хімія) 1987: Мітчелл Фейгенбаум (фізика) 1988: (молекулярна біофізика та біохімія) 1989: (молекулярна біологія) 1990: Шервуд Роуленд (вуглець атмосфери) 1991: Девід Ботштейн (генетика) 1992: Пол Лотербур (магнітно-резонансна томографія) 1993: Вера Рубін (астрофізика) 1994: Реймонд Курцвайл (штучний інтелект) 1995: Ліланд Гартвелл (клітинна біологія) 1996: (структурні дефекти фазового перетворення) 1997: Волтер Альварес (стратиграфія та історія Землі) 1998: Пітер Шор (квантові обчислення) 1999: (теорія прийняття рішень) 2000: (хімія) 2001: (мікроелектроніка та інженерія) 2002: Роберт Ленджер (хімічна та біомедична інженерія) 2003: (клітинна біологія) 2004: (хімія матеріалів) 2005: (теорія обчислювального навчання та біоінформатика) 2006: Джаред Даймонд (географія, екологія, еволюційна біологія) 2007: Жан Фреше (органічна хімія та хімічна інженерія) 2008: Річард Карп (електротехніка та комп'ютерні науки) 2009: Сол Перлматтер (фізика) 2010: (хімія) 2011: Марвін Коен (фізика) 2012: (науки про Землю) 2013: Карл Дейссерот (оптогенетика) 2014: (фармакологія) 2015: Джуда Перл (комп'ютерні науки) 2016: (нанотехнології) 2017: Дженніфер Даудна (генетична інженерія) 2018: (нейронаука) 2019: (хімія) 2020: Люсі Шапіро (біологія) 2021: Джефрі Гінтон (комп'ютерні науки) 2022: (психологія розвитку) 2023: (клітинна біологія) 2024: (біоінженерія) 2025: (біологія/генетична інженерія)

Примітки