Велика комета 372–371 років до н. е. (іноді Комета Арістотеля) — комета, яку спостерігали Арістотель, Ефор та Каллісфен . Ефор повідомляв, що вона розкололась на дві частини: більший уламок, який, як вважається, можливо, повернувся в 1106 році н. е. і отримав позначення X/1106 C1, та та інший, менший уламок. Її було видно з Землі, і, кажуть, вночі вона відкидала тіні, які можна порівняти з тінями від повного місяця. Вважається, що Велика комета, можливо, є джерелом сім'ї присонячних комет Крейца.

Спостереження За повідомленнями, комета мала довгий яскравий хвіст червонуватого кольору, а також ядро, будь-якої зорі на нічному небі.

Арістотель писав у першій книзі «Метеорології»Посилаючись на втрачене джерело, Діодор Сицилійський писав, що

Пророцтво Діодор писав що, на думку деяких, ця комета провіщала занепад Спарти, і описав дискусію щодо її природи.

Розбіжності в датах Деякі джерела вказують, що ця комета з’явилася у 373–372 рр. до н. е., а не у 372–371 рр. до н. е. Пізніше Сенека написав, що спостереження комети збігалися з руйнуванням міст Буріс та Геліка, що теж дозволяє припустити дату 373–372 рр. до н. е.

Більшість джерел посилаються на це як на подію, що сталася у 372-371 рр. до н. е. Ґьоран Генрікссон пише:

Зв'язок з іншими кометами

Генріх Крейц був німецьким астрономом, який стверджував, що орбіти кількох комет, що пролітають поблизу Сонця, пов’язані між собою і, ймовірно, ці комети утворилися в результаті розпаду великої комети, яка пролітала поблизу Сонця сотні років тому. Ця група, відома як сім'я присонячних комет Крейца, утворила деякі з найяскравіших комет, які коли-небудь спостерігалися, зокрема X/1106 C1 та комету Ікея-Секі. Комета Арістотеля, можливо, була першоджерелом усієї групи комет. Якщо вона була джерелом усіх присонячних комет Крейца, то повинна була мати ядро щонайменше 120 км у діаметрі.

Існують припущення, що це була комета Енке, хоча ця думка не є загальноприйнятою.

Аргументи Сенеки проти свідчень Ефора Спираючись на давньогрецьке переконання, що комети є джерелом небесних тіл, Сенека заперечив твердження ЕфораSeneca the Younger (1910) [c. 65]. Naturales Quaestiones 7.16. Translated by John Clarke..

Див. також X/1106 C1

Примітки