Завод азотних добрив у Дауд-Хел (Daud Khel) – підприємство хімічної промисловості Пакистану.
В 1958 році компанія Pak American Fertilizer Limited запустила в Дауд-Хелі перше в історії Пакистану виробництво азотних добрив. Воно виробляло аміак на основі газифікації вугілля, а потім з нього та гіпсу отримували кінцевий продукт – сульфат амонію. Первісно потужність майданчику становила 50 тисяч тонн сульфату амонію на рік, а в 1968-му була збільшена до 90 тисяч тонн.
З 1973-го сировиною для отримання аміаку став природний газ, транспортування якого по регіону наразі забезпечує трубопровід Галіджагір – Кохат/Лачі. З 2025-го також почав роботу газопровід Шева – Дауд-Хел.
З плином часу існуюче обладнання застаріло, тому в 1997-му продукування сульфату амонію зупинили та узялись за спорудження великого виробництва сечовини (результат реакції аміаку та діоксиду вуглецю), яке стало до ладу в 1999 році. Річна потужність нового заводу становила 600 тонн аміаку та 1050 тонн сечовини на добу. Станом на початок 2020-х за майданчиком рахувалась потужність у 450 тисяч тонн сечовини на рік, при цьому в 2022/2023 фінансовому році фактичне виробництво склало 275 тисяч тонн сечовини.
Також можливо відзначити, що ще з 1973-го Pak American Fertilizer Limited уйвішла до групи державної National Fertilizer Corporation, а в 2006-му унаслідок приватизації власником майданчику стала компанія Agritech.
Враховуючи дефіцит газу власного видобутку (та високу ціну на імпортований ресурс), в 2026-му Agritech виділили квоту в продукції газового родовища Марі, ресурс з якого за своїми характеристиками непридатний для прямої подачі до газотранспортної системи через аномально високий вміст азоту та діоксиду вуглецю – саме тому від введеного в експлуатацію ще в другій половині 1960-х Марі живились розташовані неподалік заводи сечовини в Дахаркі, Мірпур-Матело, Гот-Мачхі та Садікабаді, які використовували персонифіковану систему подачі газу. Майданчик у Дауд-Хел розташований суттєво далі, тому до зобов’язань Agritech входить спорудження на Марі установки підготовки добовою потужністю по прийому 1,41 млн м3 та по товарному газу 1,07 млн м3 (далі останній подаватиметься через газопроводи Саван – Кадірпур – Бхонг, Суї – Файсалабад та Файсалабад – Вах).
Примітки