Прощальне паломництво () — паломництво хаджу, яке Магомет здійснив у 10 році ісламської хіджри після завоювання Мекки. Мусульмани вважають, що вірш (аят) 22:27 Корану сонукав до наміру здійснити хадж до Мекки того року. Коли Магомет оголосив про цей намір, приблизно 100 000 його сахабів зібралися в Медині, щоб здійснити щорічне паломництво разом з ним. Магомет здійснив Хадж аль-Кіран, вид хаджу, під час якого умра та хадж здійснюються разом. 9-го Зуаль-хіджа, в день Арафата, Мухаммед виголосив прощальну проповідь на вершині гори Арафат за межами Мекки.

Паломництво Магомета визначило кілька ритуалів та обрядів хаджу та є одним із найкраще задокументованих моментів його життя, пізніше переданим через його сахабів, які супроводжували його під час цієї події, спостерігаючи за кожним жестом Мухаммеда, що стало зразком (сунною) для мусульман усього світу.

Передісторія Магомет прожив у Медині десять років після хіджри та не брав участі в жодному паломництві хадж, хоча він двічі раніше здійснював умру. Мусульмани вірять у те, що було ниспослано 27-й вірш сури 22 «Аль-Хадж»:

Магомет вирішив здійснити хадж того року. Мусульмани Медини та навколишніх регіонів зібралися з Магометом, щоб здійснити цю подорож. На час своєї відсутності Магомет призначив губернатором Медини Абу Дуджану аль-Ансарі. 25 Зуль-каади (близько лютого 632 року) він покинув Медину в супроводі всіх своїх дружин.

Перед від'їздом до Мекки Магомет зупинився в мікаті Зу-ль-Хулейфа та навчив мусульман входити в стан іхраму. Спочатку він виконав ґусл, а потім одягнув одяг іхраму, які, як кажуть, складалися з двох шматків єменської нешитої білої бавовни. Потім Магомет здійснив молитву зухр у мікаті, перш ніж вирушити на верблюді на ім'я Аль-Касва. Після цього Магомет продовжив свою подорож, поки не дістався Мекки, куди прибув через вісім днів.

Хадж

Провівши ніч у Ді-Тува за межами Мекки, наступного дня Магомет та його супутники прибули до мечеті аль-Харам. Вони увійшли через те, що сьогодні є воротами Ас-Салам, і підійшли до Кааби. Потім Магомет обійшов Каабу (таваф), після чого знову доторкнувся та поцілував Чорний камінь. Після молитви Магомет випив із криниці Замзам, помолився, а потім продовжив шлях до пагорбів Ас-Сафа та Аль-Марва, де виконав ритуальну прогулянку між двома горами (саї). Потім Магомет вирушив до Аль-Гуджун; він не зняв свій іхрам після Саї, оскільки мав намір здійснити Хадж Кіран, що включає спільне виконання Умри та Хаджу. Потім Магомет наказав тим, хто прибув без жертовних тварин, дотримуватися іхрам для Умри та виконувати Таваф і Саї, після чого вони звільнилися від іхраму.

На заході сонця 8-го Зуль-хіджа Магомет вирушив до Міни та звершив усі молитви від Зухра до Фаджру, перш ніж наступного ранку вирушити на гору Арафат, йдучи поруч зі своїм верблюдом. Піднімаючись на гору, його оточили тисячі паломників, які співали тальбію та такбір. Магомет наказав встановити для нього намет на східному схилі гори Арафат у місці під назвою Наміра. Він відпочивав у наметі, поки сонце не перейшло зеніт, потім їхав на верблюді, поки не дістався долини Урана. Магомет виголосив свою останню п'ятничну проповідь (хутбу), відому як прощальна проповідь, перед понад 100 000 сахабів, перш ніж разом здійснити молитви зухр та аср. Потім він перейшов на рівнину Арафат і провів день у молитвах і благаннях. За Аль-Мубаракпурі, вірш 3 сури 5, Аль-Маїдда, був ниспосланий Магомету після того, як він виголосив таку проповідь:

На заході сонця 9-го числа місяця Зуль-хіджа Магомет прибув до Муздаліфи та, перш ніж відпочити, виконав молитву Магріб та Іша. На світанку він помолився та звершив благання, перш ніж повернутися до Міни вранці та виконати ритуал побиття камінням шайтана, промовляючи такбір щоразу, коли кидав камінь у Джамру. Потім Магомет наказав принести в жертву жертовних тварин, яких він приніс із собою. Магомет та його сподвижники з’їли невелику частину жертовного м’яса, а решту віддали на благодійність. Потім Магомет повернувся до Мекки, виконав ще один таваф та помолився зухр у мечеті аль-Харам. Потім він випив із колодязя Замзам, перш ніж повернутися до Міни того ж дня та продовжити побиття камінням шайтана. Потім Магомет провів наступні три дні, 11-го, 12-го та 13-го Зуль-хіджа, відомі як Дні Ташріка, у Міні, здійснюючи обряд побиття камінням шайтана. Аль-Мубаракпурі каже, що Магомет виголосив ще одну промову 12-го числа, після одкровення Сури 110, Ан-Наср.

Див. також

Прощальна проповідь Хіджаз Перше паломництво

Примітки