Рудольф Франц Флеш (англ. Rudolf Franz Flesch; 8 травня 1911 – 5 жовтня 1986) — американський автор австрійського походження, натуралізований у США (відомий своєю книгою Чому Джонні не вміє читати), а також експерт з читабельності та консультант з письма, який був активним прихильником простої англійської мови у Сполучених Штатах. Він створив тест на легкість читання Флеша і був співтворцем тестів читабельності Флеша-Кінкейда. Флеш виступав за використання фонетичного методу замість зорового читання, щоб учні могли озвучувати незнайомі слова.
Особисте життя Флеш народився у Відні, Австрія. У 1933 році він здобув ступінь доктора права у Віденському університеті. Він втік до США, щоб уникнути неминучого нацистського вторгнення (аншлюс) та антисемітизму. У США Флеш став аспірантом Колумбійського університету, де здобув ступінь доктора філософії з бібліотекознавства. Він також познайомився з Елізабет Терпеннінг, з якою одружився. У них було шестеро дітей: п'ять доньок і один син. Більшу частину свого життя Флеш прожив зі своєю дружиною та дітьми в Доббс-Феррі, селі в південній частині округу Вестчестер, штат Нью-Йорк.
Кар'єра Незабаром після закінчення аспірантури, у 1955 році, він опублікував свою найвідомішу книгу — Чому Джонні не вміє читати: І що ви можете з цим зробити. Книга була критикою тогочасної модної практики навчання читанню за допомогою зорового методу, який часто називали методом «подивись і скажи». Хиба цього методу, на думку Флеша, полягала в тому, що він вимагав простого запам'ятовування цілого слова, тому, зіткнувшись з невідомим словом, учень губився. Як рішення, Флеш виступав за відродження фонетичного методу — навчання читанню шляхом навчання учнів озвучувати слова за правилами. Книга надихнула Доктора Сьюза на написання Кіт у капелюсі (1957).
Флеш досяг успіху як викладач письма, консультант з простої англійської мови та автор. Він опублікував багато книг на тему чіткої та ефективної комунікації: «Як тестувати читабельність» (1951), «Як писати краще» (1951), «Мистецтво простої мови» (1946), «Мистецтво читабельного письма» (1949), «Азбука стилю: Посібник з простої англійської мови» (1964) та «Рудольф Флеш про ділову комунікацію: Як говорити те, що ви маєте на увазі, простою англійською» (1972).
Флеш написав ще три знакові книги: У «Мистецтві ясного мислення» (1951) Флеш узагальнив дані та висновки з психології та освіти, показуючи людям, як вони можуть застосувати ці ідеї у своєму житті. «Було б зухвало вчити розумних, дорослих людей, як думати», — писав він у вступі до цієї книги. «Все, що я намагався тут зробити, — це зібрати певні відомі факти про людський розум і викласти їх простою англійською». У «Lite English: Популярні слова, які можна використовувати, незважаючи на те, що кажуть Вільям Сефайр, Джон Саймон, Едвін Ньюман та інші пуристи!» (1983) Флеш виступав за використання багатьох розмовних та неформальних слів. У «Як писати простою англійською: Книга для юристів та споживачів» (1979), яку він написав, працюючи консультантом з комунікації та письма для Федеральної торгової комісії, Флеш створив посібник з написання правил та положень, з передмовою тодішнього голови ФТК Майкла Пертшука.
Флеш також розробив дві системи оцінки рівня читання письмових текстів, нині відомі як Тести читабельності Флеша-Кінкейда.
Бібліографія «Мистецтво простої мови» (1946) «Мистецтво читабельного письма» (1949) «Як писати краще» (1951) «Мистецтво ясного мислення» (1951) «Як тестувати читабельність» (1951) Чому Джонні не вміє читати—І що ви можете з цим зробити (1955) «Як писати, говорити і думати ефективніше: Ваш повний курс мистецтва комунікації» (1960) «Як бути коротким: Індекс простого письма» (1962) «Азбука стилю: Посібник з простої англійської мови» (1964) «Рудольф Флеш про ділову комунікацію: Як говорити те, що ви маєте на увазі, простою англійською» (1972) «Як писати простою англійською: Книга для юристів та споживачів» (1979) «Lite English: Популярні слова, які можна використовувати, незважаючи на те, що кажуть Вільям Сефайр, Джон Саймон, Едвін Ньюман та інші пуристи!» (1983) «Чому Джонні досі не вміє читати—Новий погляд на скандал у наших школах» (1981)
Примітки