Орбона (/orˈboː.na/ ; латинська: [ɔrˈboːnä]) — римська богиня, яка захищає батьків, які втратили дітей, та батьків хворих дітей. Перша згадка про Орбону невідома. Вона з'являється в «Арнобії проти язичників» V4, написаній Арнобієм. З його слів, Орбона — це богиня, яка піклується про батьків, які втратили дітей. У римській міфології немає жодного опису її зовнішності чи відповідного образу (аналогічної постаті). Орбона — унікальна постать у римській релігії. Вона стоїть осторонь і не походить безпосередньо від жодної грецької богині. Її ім'я рідко зустрічається в сьогоденні, оскільки вона має особливу роль захищати лише батька та матір, які втрачають свою дитину.
Етимологія Ім'я Орбона походить від латинського orbus («позбавлений») + -ōna («епітети жіночих божеств»). Слово orbus походить від праіндоєвропейського *h₃erbʰ- («сирота»). Споріднене з давньогрецьким ὀρφανός (orphanós, «осиротів»). Значення, пов'язане з утратою — осиротілий, позбавлений через смерть; тобто такий, що залишився без батьків, без батька, без дитини, овдовілий.
Походження Перша згадка про Орбону невідома. Вона з'являється в творі «Арнобій проти язичників» V4, написаному Арнобієм, християнським апологетом IV століття. Він стверджує, що це богиня, яка піклується про батьків, які втратили дітей. Існують тлумачення з інших писань, що Орбона була богинею, до якої зверталися батько та мати для збереження своїх дітей, а ті, хто їх утратив, перебували під її особливим захистом. В інших писаннях тлумачиться, що жертвопринесення призначалися не для душі померлого, а для безпеки дітей, що залишилися, або для зачаття нових. Також Орбоні молилися батьки хворих дітей. У деяких писаннях Орбону згадано поряд із такими божествами, як Фебріс, богиня лихоманки, та Мала Фортуна, богиня невдачі. Що вказує на те, що в римських віруваннях вона могла мати темніший або зловісніший аспект.
Присутність у міфології Орбона — підбожество в римській міфології. На відміну від інших богів, вона майже не представлена в міфологічних оповідях. Вона була радше захисною фігурою в ритуалах, пов'язаних із пологами та жалобою. Її роль підкреслює повсякденні реалії втрати дітей у давньоримському суспільстві, хоча їй і не приписують багаточисленних історій чи міфів.
Усе згадане в творах про Орбону свідчить, що вона брала на себе особливий обов'язок захищати батька та матір, які втратили дітей. Храм Орбони згадує в «Природній історії» Пліній Старший, римським автором, який стверджував, що він був розташований поблизу Храму Ларів і слугував для полегшення хвороб. Наразі Храм Ларів є частиною археологічної зони Римського форуму.
Сучасні інтерпретації Слово «Орбона» з'являється в деяких сучасних творах, як-от «», де є планета з такою назвою, або драматичний серіал HBO «Рим», який розповідає історію двох солдатів на ім'я та , чиї життя переплітаються з ключовими історичними подіями. Хоча її присутність майже не помітна в сьогоденні, її ім'я все ще асоціюється з римською міфологією.
У дитячому романі Тоні ДіТерліцці «У пошуках ВонЛа» Орбона — це назва планети, яка слугує місцем дії історії. Дівчинка-людина Єва Найн здійснює небезпечні пошуки інших людей у супроводі робота-доглядача та двох дружніх мешканців планети. Це пов'язано з богинею Орбоною з римських міфів, оскільки вона сирота, хоча її супроводжує робот на ім'я Мутр, який виховав її в підземному святилищі, і вона хотіла знайти інших, подібних до себе — як батько, який хоче дитину, або навпаки.
У драматичному серіалі HBO «Рим» богиню згадує як Благословенну Орбону Лайд після того, як вона приєдналася до храму.
Посилання