Повстання джихадистів у Буркіна-Фасо — громадянська війна на території Буркіна-Фасо між урядовими силами і пов'язаними з Аль-Каїдою та Ісламською Державою угрупованнями ісламістів.
Передумови На початку 2010-х, незважаючи на повстання сепаратистів та ісламістів на півночі сусіднього Малі, ситуація в Буркіна-Фасо залишалася переважно стабільною. За часів президентства Блеза Компаоре, держава вела компромісну політику стосовно джихадистських груп та контрабандистів. Місцеві чиновники закривали очі на використання півночі країни у логістичних цілях бойовиків, за умови, що ті сплачуватимуть «податок» та не виступатимуть проти уряду.
На початку 2013 року Буркіна-Фасо доєдналося до військової місії AFISMA, впровадженій Економічним співтовариством країн Західної Африки на підтримку Малі.
У червні 2013 в Уагадугу відбулися переговори та підписання угоди про припинення вогню між урядом Малі та прихильниками незалежності Азаваду, однак, війна продовжилася.
31 жовтня 2014 року Компаоре було повалено після спроби внесення змін до конституції, які передбачували продовження його повноважень ще на 5 років (на той момент Компаоре уже провів 27 років на посту президента). Зміна влади започаткувала період нестабільності.
Повстання Початковий етап Перший напад ісламістів на території країни відбувся 23 серпня 2015, коли троє бойовиків атакували дільницю та будинок командира місцевої бригади жандармерії в Урсі, смертельно поранивши жандарма. За словами місцевого мешканця, свідка подій, нападники вигукували, що вони є членами Боко Харам, які шукають християн. До кінця року на півночі та заході країни відбулося ще 3 атаки, скоєні джихадистами, які вторглися з території Малі. Зокрема, троє жандармів були застрелені 9 жовтня під час нападу в Саморогуані в області От-Басен.
У 2016 році активність ісламістів зросла. Так, 15 січня Аль-Каїда у Ісламському Магрибі та Аль-Мурабітун атакували ресторан і готель в Уагадугу, убивши 30 осіб та захопили заручників. Наступного ранку 176 заручників було звільнено під час контратаки урядових сил. Протягом решти року зафіксовано ще 15 нападів ісламістів, жертвами яких стали принаймні 34 особи. У грудні того ж року, Ібрагім Малам Діко заснував угруповання Ансар уль-Іслам. 16 грудня бойовики Діко вбили 12 буркінійських військових під час нападу в Насумбу.
Заснування ДНІМ У березні 2017 року сахельські підрозділи Аль-Каїди та деякі малійські групи джихадистів були об'єднані та реорганізовані в угруповання Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін (ДНІМ). Також до складу ДНІМ увійшла і Ансар уль-Іслам. 22 березня у перестрілці близ селища Петега загинув один із командирів Ансар уль-Іслам Харуна Діко.
У червні 2017 помер Ібрагім Діко, а новим ватажком Ансар уль-Іслам став його молодший брат Джаффар.
14 серпня 2017 року терористи захопили популярний серед іноземців ресторан в Уагадугу та вбили 19 осіб. Серед загиблих були громадяни Канади, Кувейту, Франції, Сенегалу, Нігерії, Лівану та Туреччини. Ще один напад в Уагадугу відбувся 2 березня 2018 року, коли бойовики ДНІМ атакували французьке посольство та генеральний штаб ЗС Буркіна-Фасо. Під час бою загинуло 8 військових та 8 нападників. Усього впродовж 2018 року відбулося приблизно 150 атак джихадистів, у тому числі напади на військових, політичні вбивства, викрадення та використання СВП. Окрім півночі та заходу, терористична активність поширилась і на східну частину країни.
1 січня 2019 року ісламісти вбили 20 жителів села Йірго у провінції Барсалого. У відповідь ополченці Коглвеогос стратили десятки жителів навколишніх сіл, що належали до народу фулані, який місцеві асоціювали із бойовиками. Вбивства цивільних фулані відбувалися і зі сторони урядових сил: за даними HRW, у період з середини 2018 по лютий 2019, внаслідок дій буркінійських військ загинуло 116 цивільних, більшість з яких належала до фулані.
У 2019 році джихадисти розпочали організовану кампанію з переслідування християн, яка передбачувала напади на церкви та вбивства священнослужителів.
1 травня 2019 бойовики викрали двох французьких туристів у Беніні та доставили їх на територію табору Вілаяту Сахель Ісламської Держави біля Гором-Гором на півночі Буркіна-Фасо. 9 травня французькі спецпризначенці провели рейд з метою визволення заручників. Окрім громадян Франції, також було звільнено ще двох іноземців з Південної Кореї та США, яких джихадисти викрали місяцем раніше. Під час рейду загинули 2 французьких військових та 4 джихадистів. У липні 2019 року в селі Аріель провінції Сум уперше відбулася перестрілка між бойовиками ДНІМ та Ісламської Держави.
21 січня 2020 року парламент Буркіна-Фасо ухвалив закон про створення ополчення, яке дістало назву «Добровольці на захисті вітчизни» (). Однак, легалізація ополченців не змогла зупинити просування ісламістів. Крім того, HRW звинувачувала бійців VDP у численних воєнних злочинах. Ситуація в країні ставала дедалі гіршою, під контролем бойовиків уже перебували обширні території. Продовжувала зростати і кількість цивільних жертв війни, яка за даними ACLED протягом 2020 року сягнула 1600 загиблих, а протягом 2021 — 2400. Окрім нападів ісламістів на урядові війська, розпочалася активна фаза збройного протистояння між конкуруючими групами джихадистів. У 2020–2021 на території Буркіна-Фасо зафіксовано десятки сутичок між ДНІМ та ІДВС. Основною ареною протистояння двох угруповань стала трикордонна зона між Буркіна-Фасо, Нігером та Малі.
Державні перевороти У середині листопада 2021 джихадисти атакували поліцейський пост на півночі країни убивши 53 жандармів та 4 цивільних. Даний напад призвів до масових протестів, учасники яких висловлювали невдоволення недостатнім рівнем безпеки та поганим забезпеченням збройних сил. Унаслідок протестів з посади пішов прем'єр-міністр. Наприкінці січня 2022 протестувальники знову вийшли на вулиці Уагадугу, вимагаючи відставки уряду та передачі влади військовим. 24 січня група військових у прямому ефірі державного телеканалу заявила про захоплення влади. Тимчасовим президентом військові проголосили підполковника Поль-Анрі Сандаого Дамібу. Попри обіцянки, новий режим також не зміг досягти успіхів у боротьбі із повстанцями. Станом на літо 2022, джихадисти контролювали близько 40% території Буркіна-Фасо.
30 вересня 2022 року відбувся повторний переворот, внаслідок якого до влади прийшла хунта із командиром спецпідрозділу «Кобра» капітаном Ібрагімом Траоре на чолі. Безкомпромісне ставлення нової хунти до ісламістів та стратегія «тотальної війни» проти них спричинили різку ескалацію конфлікту. Уряд Траоре збільшив фінансування збройних сил та мобілізував десятки тисяч громадян до лав ополчення VDP. Недостатня підготовка та погана оснащеність ополченців призвели до важких втрат: лише у період з 1 січня по 6 жовтня 2023 року внаслідок атак джихадистів, за даними ACLED, загинуло щонайменше 644 бійців VDP.
У зовнішній політиці хунта Траоре займає проросійську позицію. Буркіна-Фасо покинуло Сахельську п'ятірку, звинувативши її у неефективності та закликало Францію вивести усі свої війська з країни. Натомість, до Буркіна-Фасо прибула сотня найманців 81-ї бригади ПВК «Редут». У липні 2024 російських найманців помітили серед охоронців Траоре. Також з 2024 року в Уагадугу дислоковані бійці Африканського корпусу МО РФ.
Посилення атак ісламістів Починаючи з 2021, річна кількість атак ісламістів на території країни стала стрімко зростати, перевищивши аналогічний показник у Малі. Так, у 2020 зафіксовано 159 нападів JNIM у Буркіна-Фасо, в 2021 – 491, а у 2022 кількість атак сягнула 800. З лютого 2022 року, в облозі ДНІМ перебуває столиця провінції Сум, місто Джибо. Станом на вересень 2023, відбулося 1762 збройних зіткнення між ЗС Буркіна-Фасо і бойовиками JNIM та ще 457 зіткнень між бойовиками і проурядовими ополченцями VDP.
2024 31 березня 2024 року бійці JNIM поблизу містечка Таворі в провінції Тапоа. У ході атаки і подальшої різанини загинули щонайменше 41 солдат ЗС Буркіна-Фасо і 32 мирні жителі.
11 червня 2024 року бойовики JNIM у провінції Яга і захопили її, вбивши 107 солдатів і взявши ще сімох у полон.
24 серпня 2024 десятки бійців JNIM атакували військових та цивільних, які копали траншеї у передмісті Барсалонго, що в провінції Санматенга. Протягом кількох годин, джихадисти застрелили сотні осіб, більшість з яких були мирними жителями. ООН оцінила кількість загиблих у як мінімум 200 осіб, тоді як JNIM заявило про вбивство майже 300 людей, стверджуючи, що ціллю атаки були пов'язані з армією члени ополчення, а не цивільні. За даними французької розвідки, у результаті нападу загинуло 600 осіб, що робить атаку найсмертоноснішою в історії країни.
2025 28 березня бойовики JNIM в Діапазі, вбивши щонайменше 60 солдатів ЗС Буркіна-Фасо .
11 травня бойовики JNIM атакували місто Джиба. Цілями джихадистів були лікарні, військові бази, поліцейська дільниця та ринок. В результаті атаки загинуло від 100 до 200 мирних жителів та солдатів.
1 червня бойовики JNIM захопили військову базу в Кумбрі, провінція Ятенга, вбивши 45 солдатів ЗС Буркіна-Фасо і 10 ополченців VDP.
16 вересня бойовики Ісламської Держави атакували позиції JNIM поблизу Себби у провінції Яга, що на північному сході Буркіна-Фасо. За оцінками, від 50 до 70 джихадистів JNIM могли загинути або отримати поранення протягом кількох годин бою.
17 вересня бойовики JNIM захопили три військові аванпости в Джибо, вбивши 8 солдатів і захопивши техніку.
8 жовтня JNIM влаштувала засідку на військовий конвой ЗС Буркіна-Фасо неподалік міста Ноого на півночі країни, вбивши, за оцінками, 50 солдатів.
2026 8 січня бойовики JNIM взяли під контроль місто Ланкуре в провінції Суру, заявивши, що вбили 17 солдатів.
16 лютого бойовики JNIM атакували місто Титао, вбивши 10 солдатів і частково зруйнувавши військову базу.
17 березня бойовики JNIM атакували село Дуртенга у Східно-Центальній області, вбивши 9 ополченців VDP та 3 мирних жителів.
Втрати Станом на травень 2020 року від початку конфлікту загинули 436 бійців урядових сил, ще 310 зазнали поранень. Збройні сили Франції втратили на території Буркіна-Фасо 3 військових убитими. Четверо цивільних громадян України загинули під час нападу ісламістів на Уагадугу 15 січня 2016.
Станом на березень 2024 року, загальна кількість жертв війни оцінювалась у 20 тисяч загиблих.
Примітки