«Паскаль» ( — військовий корабель, великий океанський підводний човен класу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.

Підводний човен «Паскаль» був закладений 8 червня 1926 року на верфі компанії Arsenal de Brest у Бресті. 19 липня 1928 року він був спущений на воду, а 10 вересня 1931 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби На початку Другої світової війни у ​​вересні 1939 року «Паскаль» входив до складу 4-ї дивізії підводних човнів у складі 1-ї ескадри з портом приписки Брест. Решту дивізії становили його однотипні кораблі «Арго», «Анрі Пуанкаре» та «Ле Сентавр».

3 вересня 1939 року, у день, коли Франція вступила у Другу світову війну на боці союзників, 4-й дивізії підводних човнів, зокрема «Паскалю» та іншим підводним човнам дивізії доручили патрулювання за 60-70 морських миль (110—130 км) від узбережжя Французького Марокко.

У квітні 1940 року ВМС Франції розгорнули нову 4-ту флотилію ПЧ у Бізерті в Тунісі та призначили до неї «Паскаль», «Арго», «Анрі Пуанкаре» та «Ле Сентавр» разом з їхніми кораблями-«сістершипами» «Френель», «Ле Конкеран», «Ле Глор'є», «Л'Еспуа», «Ле Еро», «Ле Тоннант», «Монж», «Пегасі» і «Вендже».

«Паскаль» був серед французьких кораблів, затоплених у Тулоні. Пришвартований біля причалу 9 у Тулоні з розібраними дизельними двигунами, «Паскаль» не зміг вийти в море, коли Німеччина та Італія окупували Вільну зону () Віші того дня і він був серед французьких суден, затоплених у Тулоні, щоб запобігти їх захопленню Німеччиною, коли німецькі війська увійшли до Тулона того дня. Він затонув, перш ніж німецькі війська встигли дістатися до нього та спробувати запобігти його затопленню. У цей день французами були знищені 77 кораблів, у тому числі 3 лінійні кораблі, 1 гідроавіаносець «Командан Тест», 7 крейсерів, 15 есмінців, 13 міноносців, 6 шлюпів, 15 підводних човнів, 9 сторожових катерів, 19 допоміжних суден, 1 навчальний корабель, 28 буксирів і 4 кранів. П'яти підводним човнам вдалося вирватися в хаосі ситуації з бази, три досягли Північної Африки (два підводні човни дійшли до Алжиру: «Касаб'янка» і «Марсойн», один човен «Глорі» — Орану), човен «Іріс» дістався іспанської Барселони, і останній — «Венус» — змушений був затопитися в гирлі гавані.

20 січня 1943 року (за іншими даними 5 червня 1943 року) італійці підняли на воду затоплений французький човен і після ремонту ввели до строю. Німці захопили його, коли Італія капітулювала перед союзниками та перейшла на бік антигітлерівської коаліції відповідно до умов перемир'я в Кассіблі від 9 вересня 1943 року. Німці оголосили човен непридатним для використання. 11 березня 1944 року «Паскаль» знову потопили в результаті авіанальоту союзників на Тулон.

Див. також U-138 (1940) USS Seawolf (SS-197) К-56 (1940) HMS H49 USS Atule (SS-403) Delfino (1930)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

French submarine Pascal

Література François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0 Huan, Claude (2004). Les Sous-marins français 1918—1945. Rennes: Marines Éditions. ISBN 9782915379075. Picard, Claude (2006). Les Sous-marins de 1 500 tonnes. Rennes: Marines Éditions. ISBN 2-915379-55-6 Toussaint Griffi, Laurent Preziosi, Première mission en Corse occupée, avec le sous-marin Casabianca (décembre 1942-mars 1943), Éditions L'Harmattan, year 1988 ISBN 978-2-7384-0213-4