11-та кавалерійська дивізія — оперативно-тактичне з'єднання кавалерії Червоної Армії (кавалерійська дивізія) до і під час Другої світової війни. У 1940 році на її базі було сформовано 7-му танкову дивізію 6-го механізованого корпусу.

Історія 11-та кавалерійська дивізія була сформована у Московському військовому окрузі 27 вересня 1919 року. З листопада 1919 року входила до складу Першої Кінної армії. Брала участь у боях з армією Денікіна, у радянсько-польській війні, бойових діях проти армії Врангеля, операціях проти Махна. У 1921 році пунктом її постійної дислокації став Гомель, через що 12 грудня 1921 року наказом по військах Західного фронту дивізія отримала почесне найменування «Гомельська».

У квітня 1922 року передислокована у Центральну Азію, де увійшла до складу 13-го стрілецького корпусу і брала участь в боях з басмачами. 14 серпня 1924 року наказом Реввійськради СРСР перейменована у 8-му кавалерійську дивізію. З квітня 1926 по серпень 1935 року дислокувалася у Приволзькому військовому окрузі. Наказом Реввійськради СРСР №50 від 2 березня 1930 року дивізії було повернено попередній порядковий номер 11-й.

З листопада 1935 року 11-та кавалерійська дивізія дислокувалася у Білоруському військовому окрузі та входила до складу 3-го кавалерійського корпусу. У вересні 1939 року брала участь у радянському вторгненні до Польщі. В липні 1940 року дивізія розформована, а на її базі було сформовано 7-му танкову дивізію і 4-й мотоциклетний полк 6-го механізованого корпусу.

Нагороди

Орден Червоного Прапора (1930) Орден Леніна (1935) Орден Червоної Зірки (1939)

Командири

Василь Павлович Глаголєв, 24 вересня — 16 жовтня 1919; Василь Іванович Матузенко, 17 жовтня 1919 — 1 лютого 1920; Костянтин Іванович Степной-Спіжарський, тимчасово, 1 лютого — 10 квітня 1920; Федір Максимович Морозов, 10 квітня — 3 жовтня 1920; Василь Васильович Коробков, 30 жовтня 1920 — 3 травня 1921; Федір Улянович Лобачов, тимчасово, травень 1921 — червень 1922; Гая Дмитрович Гай, червень 1922 — жовтень 1923; Володимир Якович Качалов, жовтень 1923 — листопад 1924; Федір Улянович Лобачов, листопад 1924 — грудень 1925; Микола Федорович Євсєєв, 1926-1931; Дмитро Іванович Рябишев, тимчасово , листопад 1929 — січень 1930; Йосип Іванович Хорун, 1931-1933; Микола Федорович Євсєєв, 1933-1934; Річард Карлович Гросберг, 1934-1937; Андрій Григорович Нікітін, 1937-1939; Петро Іванович Фоменко, 1939-1940.

Примітки

Джерела

11-та кавалерійська дивізія Дислокация войсковых частей, штабов, управлений, учреждений и заведений Рабоче-Крестьянской Красной Армии по состоянию на 1 июля 1935 года. Издание 4-го отдела штаба РККА. Москва — 1935 г. Клюев Л. Л. Боевой путь Первой конной армии. М.; Л.: Госиздат. Отд. воен. лит., 1930. Тюленев И. В. Первая Конная в боях за социалистическую родину: очерк боевых действий / И. Тюленев. — М.: Государственное военное издательство Наркомата обороны Союза ССР, 1938. — 216 с.